Як підняти самооцінку? 10 ідей, як налагодити відносини з самим собою

Ставтеся до себе так, як хочете, щоб до вас ставилися оточуючі.

Коли ви в собі сумніваєтесь, принижуєте свої заслуги хоча б подумки, то підсвідомо викликаєте таке ж ставлення до себе з боку інших.

Так, в цій статті буде багато про психологію, але хіба самооцінка не впливає на результати в кар’єрі та бізнесі?

І якщо професійні компетенції можна декілька разів підсилити і поглибити за рік-півтора, то підтримка адекватної самоцінності – справа всього життя.

Синдром самозванця

«Якщо себе не любиш, хто тебе полюбить?» – коли мама каже таке дитині, то задає йому правильні життєві орієнтири. Але частіше впевненості в собі наносяться удари, починаючи з дитинства.

Неправильно вирішив приклад або зробив помилку в диктанті – двійка, за яку ще й вичитають батьки. Написав твір так, як сам думав, – знову двійка, та ще й розбір перед усім класом за інакомислення.

Так і з’являється страх припуститися помилки, спробувати щось нове. Так, наразі популярний синдром самозванця має ті ж психологічні корені.

Найдивовижніше, що сумніваються в собі  люди, які володіють експертністю, багато знають і можуть.

Чим глибше ви занурюєтеся в якусь тему, тим краще розумієте, як мало насправді знаєте, і кожен день відкриваються все нові і нові грані незнання.

Ці сумніви називають «ефектом Даннінга – Крюгера», який полягає в тому, що професіонали схильні занижувати свої досягнення і недооцінювати свої успіхи, порівнювати себе з топовими представниками у своїй сфері і розчаровуватися, бо «я ніколи не зможу так, як вони».

А «так, як вони» і не потрібно. У світі, на щастя, у кожного є свої можливості проявити себе, і, теж на щастя, саме невпевненість в собі може бути відмінним мотиватором для постійного саморозвитку.

Модель комунікацій

Людина одночасно живе в 5 вимірах:

1. Досвід, в якому він знаходиться, тобто безпосередньо сама подія.

2. Почуття, які він переживає фізично, органами почуттів.

3. Думки, які прокручуються у нього в голові.

4. Емоції, які народжуються на підставі цих думок.

5. Дії, які він робить на підставі своїх емоцій, які породжують для нього звичні події, і так по колу.

І ця замкнута внутрішня система може носити як негативний, так і позитивний характер.

Наприклад, людина відправила один лист на вакансію, другий, десятий, але на співбесіди його не запрошують.

Щоразу він отримує стандартну відписку:

“Вітаю!

Дякуємо Вам за витрачений час. На жаль, в даний момент ми не готові запросити Вас на подальше інтерв’ю по цій вакансії».

Побачивши тему листа «Роботодавець не готовий запросити вас на співбесіду» у нього всередині все стискається, починає стукати в скронях.

В голові з’являються думки: «Мені не знайти хорошу роботу, я нікому не потрібен». Настрій псується, впевненість падає.

Він все рідше відправляє листи, а якщо його і запрошують на співбесіду, то або на нього спізнюється, або хвилюється так, що не може справити хороше враження. І повертається на старт – листи, відмови, провал на інтерв’ю. Зате він отримує підтвердження, що так, хорошу роботу зараз не знайти.

Або людина якісно надає послуги, і клієнти починають його рекомендувати. Він бачить – замовники приходять до нього самі, переконується в цьому все частіше, і це стає його нормою.

Вихід з системи

Виходячи з попереднього досвіду, вдалого або не дуже, запускаються звичні реакції: відчуття-думки-емоції, які спонукають до певних дій.

Але найголовніше – змінити мінус на плюс можна на будь-якому етапі: від переосмислення досвіду до заміни переконань і вживаних у подальшому кроків. І цим ми займемося наразі.

Кожен з нас – носій ідей, які або допомагають в житті, або заважають. Давайте розглянемо 10 з них, найпоширеніших і деструктивних, і запустимо процес їх трансформації: осмислити – зрозуміти, що можна змінити. Цього буде достатньо для того, щоб вони перестали псувати життя.

1. На жаль, не багато людей розділяють мої погляди на життя.

Тут, природно, виникає питання: «А навіщо вам потрібно, щоб багато людей поділяли ваші погляди на життя?» Вас ніхто не змушує всім подобатися.

Якою б не була ситуація, якщо вона знаходиться в межах етики, розсудливості і закону, це ваше життя, ви самі вибираєте, як ним розпоряджатися. І ваші особисті кордони закінчуються там, де починаються кордони іншої людини.

2. Зробивши якийсь промах, я часто не розумію, як мені могло прийти в голову, що із задуманого вийде щось хороше.

Тут дуже важливо пам’ятати, що немає поразок, є зворотний зв’язок. Що б не сталося, завжди думайте про те, який урок ви можете отримати, як він допомагає вберегти себе від набагато більших промахів.

Є такий вислів: «Дякую, що взяв грошима!» Коли людина втратила якусь суму грошей, вона повинна думати про те, що це потрібно враховувати, щоб в подальшому більше не створювати таких подій, а не зациклюватися на самозвинуваченні.

3. Мені невистачає енергії, волі і цілеспрямованості.

Це питання способу життя. Так, тут – про увагу до харчування, до сну, до діяльності, якою ви займаєтеся.

Тому що якщо людина робить щось, що не має для неї сенсу, у неї буде недостатньо енергії і цілеспрямованості. Це основа мотивації і активної життєвої позиції.

4. Я турбуюся, що у мене щось не вийде.

Все повинно бути в межах розумного. Якщо людину, наприклад, очікує публічний виступ, а вона до нього абсолютно не готується і знає: «У мене все вийде, тому що я буду імпровізувати!» – не факт, що все складеться якнайкраще.

Імпровізація – це наслідок професіоналізму і підготовки. Спонтанність можуть собі дозволити тільки люди, у яких за плечима місяці навчання.

Тому тут, з одного боку, добре бути впевненим в тому, що все буде йти найкращим чином в будь-якому випадку. А з іншого боку, на Бога надійся, та сам не зівай.

5. Зазвичай я не дуже впевнений (а) в своїх здібностях і знаннях.

Згадуємо модель, про яку говорили вище: «Досвід – думки – почуття – емоції – дії – знову досвід».

Питання впевненості – це внутрішній стан, який корисно тренувати. Згадуйте частіше, який у вас за плечима досвід перемог, і постійно розширюйте цей список. Дуже корисно щодня вечорами записувати, що ви сьогодні зробили і досягли.

6. Я часто видаю чужі думки за свої.

Головне, щоб не чужі результати 😉

Якщо ви озвучуєте якусь думку, то немає необхідності говорити, де ви її взяли. Тобто немає необхідності, цитуючи будь-кого, говорити, хто є автором цієї цитати. Навіщо?

Але якщо вас просять: «А звідки матеріал? Розкажи докладніше про це », то навіщо тоді викручуватися і обманювати? Скажіть: «Ось, вивчаю такий-то матеріал. Ось що корисне для себе я звідти витягнув ».

7. Коли мене хтось критикує, я довго переживаю з цього приводу.

Критика корисна тільки в тому випадку, якщо вона була запрошена, справедлива і обгрунтована. Наприклад, в рамках зворотного зв’язку від замовника щодо проекту.

Якщо ж хтось критикує вас непрохано – ви маєте повне право не створювати умов для того, щоб це відбувалося: «Так, дякую за зворотній зв’язок. Давайте на цьому закінчимо. У мене зараз немає необхідності цю тему розкривати. Краще займемося чимось іншим». Тут ви можете зберігати дистанцію, перемикати увагу співрозмовника.

8. Мені дуже важко відмовити у проханні будь-кому.

Підступність полягає в тому, що часто людина замість того, щоб зізнатися собі в своїй слабкості – невмінні відстояти свої інтереси, – вважає себе добрим і великодушним. Це шлях самообману.

Якщо ви дозволяєте іншій людині сідати вам на шию, то знайте: ви таким чином погано робите не тільки собі. Ви іншій людині робите погано. Ви сприяєте розвитку його безпорадності і вимогливості.

Вміти говорити «Ні» – дуже важливо. На допомогу прийде універсальне формулювання: «Так, я тебе почув (почула). Дозволь, я тобі відмовлю. Не можу / нецікаво / не хочу ».

9. Мені складно прийняти важливе рішення, не запитавши думки інших людей.

Важливе рішення вимагає кваліфікації і експертність. Наприклад, ви вирішуєте питання, інвестувати в комерційну нерухомість чи ні. Звичайно, вам необхідно тут проконсультуватися і з юристами, і з фінансистами, які в темі і зможуть оцінити перспективність ділянки щодо прохідності, ціною тощо.

Професіонали допоможуть вам пройти мінне поле без жертв.

10. Я часто відчуваю, що мало впливаю на те, що зі мною відбувається.

Це важлива тема. А на що ви можете впливати? Визначте для початку малу зону відповідальності.

Людина ж може, наприклад, вплинути на те, яким буде у нього ранковий підйом, яким буде сніданок, о котрій він відправляється до сну. Можна почати впливати на малі справи, які робити легко, і потім збільшувати масштаб.

Розмір і значимість – вторинні, первинні звички. Наприклад, для створення фінансової подушки почніть відкладати хоча б 100 гривень на місяць. Головне – робити це регулярно.

Робота зі своїми страхами і переконаннями – це ВЕЛИКЕ СПРАВА. І ви вже зробили перший крок до підвищення впевненості, якщо дійшли до цього місця в статті і задумалися про прочитане.