Про реєстрацію проєктів міжнародно-технічної допомоги

1. ЯКІ ПРОЄКТИ ВІДПОВІДАЮТЬ СТАТУСУ МІЖНАРОДНОЇ ТЕХНІЧНОЇ ДОПОМОГИ?

Міжнародна технічна допомога надається партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України відповідно до міжнародних договорів України.

2. ЧИ Є РЕЄСТРАЦІЯ ОБОВ’ЯЗКОВОЮ?

• Чому важливо зареєструвати проєкт як МТД?

Державна реєстрація проєктів МДТ провадиться з метою:

• визнання таких проєктів та забезпечення їхнього обліку;
• застосування механізму виконання зобов`язань за міжнародними договорами України (пільги, привілеї);
• організації процесу узгодження, моніторингу та оцінки проєктів.

• Чи може проєкт функціонувати без реєстрації як МТД?

Проєкт може реалізовуватись, проте це є порушенням вимог законодавства України.

• Які наслідки може мати відсутність реєстрація проєкту?

Іміждеві та податкові наслідки.

• Чи відрізняється процедура реєстрації для національних та міжнародних організацій?

Процедури державної реєстрації проєктів (програм) міжнародної технічної допомоги регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок). Для національних та міжнародних організацій процедури державної реєстрації проєктів однакові.

• Яка різниця між реципієнтом та бенефіціаром?

Відповідно до понять, які вживаються у Порядку:

- реципієнт - резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує МДТ згідно з проєктом (програмою);

- бенефіціар - центральний орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, до компетенції яких належить формування та/або реалізація державної політики у відповідній галузі чи регіоні, де передбачається впровадження проєкту (програми), та які зацікавлені в результатах виконання проєкту (програми); виконавчий орган місцевого самоврядування, юрисдикція якого поширюється на територію реалізації проєкту (програми); Секретаріат Кабінету Міністрів, Офіс Президента, комітети та Апарат Верховної Ради, Національний банк, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Національне антикорупційне бюро, Рахункова палата, інші державні органи.

3. ЯКІ ПЕРЕВАГИ ТА ПІЛЬГИ ДАЄ РЕЄСТРАЦІЯ ПРОЄКТУ МТД?

• Які податкові пільги доступні для зареєстрованих проєктів МТД?

Відповідні пільги, привілеї та імунітети, що надаються в рамках проєктів міжнародної технічної допомоги, передбачені у міжнародних договорах України.

Державна реєстрація проєктів є підставою для реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

• Чи надаються спеціальні умови для закупівель або логістики для зареєстрованих проєктів?

Спеціальні умови для закупівель або логістики для зареєстрованих проєктів не передбачені законодавством України.

• Які пільги надаються персоналу проєкту?

Пільги для персоналу проєкту не передбачені законодавством України.

• Як повернути (не сплачувати) ПДВ?

Відповідно до законодавства України повернення податку на додану вартість (ПДВ) в рамках проєктів міжнародної технічної допомоги не передбачено.

У разі, якщо міжнародним договором України, який ратифіковано Верховною Радою або який набув чинності в установленому порядку, передбачені пільги щодо сплати ПДВ, то:

• проєкт має бути зареєстрований в установленому порядку;
• на реєстрацію має бути поданий план закупівлі, засвідчений партнером з розвитку або виконавцем. План складається за відповідною формою. Форма затверджена Порядком (додаток 5 до Порядку);
• при укладенні договорів на закупівлі, надання послуг необхідно зазначати, що закупівлі здійснюються за рахунок міжнародної технічної допомоги та робити посилання на реєстраційну картку проєкту.

4. У ЯКІ СТРОКИ МАЄ БУТИ ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ ПРОЄКТ?

• Які терміни встановлені для реєстрації проєкту?

Секретаріат Кабінету Міністрів України розглядає документи протягом 10 робочих днів і приймає рішення щодо проведення державної реєстрації проєкту. Документи мають бути подані в повному обсязі та всіма учасниками проєкту.

• Чи є обмеження по часу для подання документів перед початком проєкту?

Ні, такого обмеження немає. Проте у державній реєстрації проєктів може бути відмовлено в разі завершення строку реалізації проєкту. Крім того, у разі подання документів для державної реєстрації проєкту у строк, що перевищує шість місяців з початку реалізації проєкту, подається звіт про результати реалізації проєкту.

5. ЯКОЮ Є ПРОЦЕДУРА ПЕРЕРЕЄСТРАЦІЇ ПРОЄКТІВ МТД?

• У яких випадках необхідна перереєстрація проєкту МТД?

Проєкти підлягають перереєстрації у разі зміни партнера з розвитку, виконавців, реципієнтів, бенефіціара, їхнього найменування, назви, цілей, змісту, кошторисної вартості, строків виконання проєкту, подання плану закупівлі.

• Які документи потрібні для перереєстрації?

Документи, що подаються для здійснення державної перереєстрації проєктів, для кожного випадку (причини) визначені пунктом 21 Порядку.

• Які строки перереєстрації проєкту?

Строки державної перереєстрації проєктів такі ж, як і для державної реєстрації, тобто 10 робочих днів від дня надходження всіх необхідних документів, передбачених Порядком.

6. ПРОЦЕДУРА РЕЄСТРАЦІЇ

6.1. ПАКЕТ ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ПОТРІБНІ ДЛЯ РЕЄСТРАЦІЇ ТА КУДИ ВОНИ НАПРАВЛЯЮТЬСЯ

• Які документи необхідні для реєстрації проєкту МТД?

Документи, необхідні для здійснення державної реєстрації проєктів (програм) визначені пунктом 14 Порядку.

Для державної реєстрації проєктів подаються до Секретаріату Кабінету Міністрів України такі документи (обов’язкові документи):

1) Лист-клопотання реципієнта про державну реєстрацію, яке містить відомості про:

• партнера з розвитку (найменування, місцезнаходження, місцезнаходження в Україні уповноваженого партнером з розвитку органу, ім'я, прізвище, посада координатора робіт);
• виконавця (найменування, місцезнаходження, адреса в Україні, ім'я, прізвище, посада координатора робіт і за наявності - код згідно з ЄДРПОУ (Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України) або Державним реєстром фізичних осіб - платників податків;
• реципієнта (найменування, місцезнаходження, ім'я, прізвище, посада відповідальної особи і за наявності - код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб - платників податків);
• бенефіціара (найменування, місцезнаходження, ім'я, прізвище, посада відповідальної особи).

2) Лист-клопотання партнера з розвитку про державну реєстрацію, яке містить відомості про:

• партнера з розвитку (найменування, місцезнаходження, місцезнаходження в Україні уповноваженого партнером з розвитку органу, ім'я, прізвище, посада координатора робіт);
• виконавця (найменування, місцезнаходження, адреса в Україні, ім'я, прізвище, посада координатора робіт і за наявності - код згідно з ЄДРПОУ (Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України) або Державним реєстром фізичних осіб - платників податків;
• реципієнта (найменування, місцезнаходження, ім'я, прізвище, посада відповідальної особи і за наявності - код згідно з ЄДРПОУ або Державним реєстром фізичних осіб - платників податків);
• бенефіціара (найменування, місцезнаходження, ім'я, прізвище, посада відповідальної особи).

До клопотання обов'язково вноситься номер проєкту (програми), визначений партнером з розвитку.

3) Засвідчена партнером з розвитку або виконавцем копія контракту, укладеного між партнером з розвитку і виконавцем, або його частини, в якій визначено цілі, завдання проєкту, види та обсяги міжнародної технічної допомоги, яка надається для цілей проєкту, кошторисну вартість, строк та етапи реалізації проєкту.

4) Лист від бенефіціара про підтримку і заінтересованість у результатах проєкту (програми) та згоду на провадження діяльності, зазначеної у контракті. У листі бенефіціара також зазначається інформація про відповідність проєкту (програми) завданням та заходам, визначеним Програмою діяльності Кабінету Міністрів, Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Цілями сталого розвитку, схваленими резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 25 вересня 2015 р. № 70/1, регіональними стратегіями розвитку, іншими стратегіями.

Для проєктів (програм), які спрямовані на підтримку розвитку інститутів громадянського суспільства, лист від бенефіціара про заінтересованість у результатах проєкту (програми) не подається.

5) Документ (меморандум, заява про наміри, план діяльності, технічне завдання, партнерська угода тощо), який підтверджує узгодження цілей, завдань, діяльності за проєктом (програмою) між партнером з розвитку або виконавцем і реципієнтом (бенефіціаром) (далі – спільний документ).

Зазначений документ повинен також містити:

• назву проєкту (програми);
• мету проєкту (програми);
• строк реалізації проєкту (програми);
• завдання відповідно до контракту на виконання проєкту (програми);
• очікувані результати від реалізації проєкту (програми);
• кількісні та/або якісні критерії досягнення результативності проєкту (програми);
• перелік майна, робіт і послуг, прав інтелектуальної власності, інших ресурсів, що придбаваються, надаються в рамках проєкту (програми);
• очікуваний вплив проєкту (програми) на розвиток відповідної галузі або регіону;
• зобов’язання партнера з розвитку (виконавця) щодо допомоги;
• зобов’язання реципієнта (бенефіціара).

Якщо реципієнт уклав грантову угоду з партнером з розвитку або виконавцем, замість спільного документа подається завірена реципієнтом копія такої грантової угоди.

Якщо реципієнт у своєму листі-клопотанні зазначив інформацію про свою згоду на провадження діяльності, передбаченої контрактом, укладеним між партнером з розвитку і виконавцем, то реципієнт не подає спільний документ.

6) Не обов’язковий документ

У разі виникнення потреби в реалізації права на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України подається засвідчений партнером з розвитку або виконавцем план закупівлі, що складається за формою згідно з додатком 5 до Порядку.

План закупівлі може подаватися мовою, прийнятною для партнера з розвитку, з обов’язковим перекладом українською мовою.

У разі внесення змін до плану закупівлі (крім змін у зв’язку з визначенням субпідрядників) такий план подається із зазначенням дати внесення змін Секретаріату Кабінету Міністрів.

У разі внесення змін до плану закупівлі у зв’язку з визначенням субпідрядників такий план подається партнером з розвитку (виконавцем) або реципієнтом із зазначенням дати внесення змін Секретаріату Кабінету Міністрів разом із копією субпідрядного договору.

Для проєктів (програм), у яких бенефіціар одночасно виконуватиме функції реципієнта, план закупівлі засвідчується партнером з розвитку або виконавцем та узгоджується із бенефіціаром/реципієнтом.

• Куди потрібно подавати ці документи?

Документи подаються поштою за адресою - вул. Грушевського, 12/2, м .Київ, 01008 або до Урядового контактного центру.

• Чи є онлайн-платформи або електронні сервіси для подачі документів?

Онлайн-платформи або електронні сервіси для подачі документів на сьогодні відсутні.

6.2. ЧИ МОЖЛИВО ОТРИМАТИ КОНСУЛЬТАЦІЮ ВІД СКМУ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТІВ?

• Чи надає Секретаріат Кабінету Міністрів України консультації з питань підготовки документів для реєстрації проєктів МТД?

Секретаріат Кабінету Міністрів України може надавати консультації щодо документів, які подаються для реєстрації проєктів МТД.

• Як можна зв’язатися з відповідними відділами для отримання консультації?

- Відділ співробітництва з ЄС: (044) 256-79-24, (044) 256-79-38, (044) 256-79-40.

- Відділ співробітництва з іноземними країнами: (044) 256-79-76, (044) 256-79-11, (044) 256-79-72.

- Відділ співробітництва з міжнародними організаціями: (044) 256-79-37, (044) 256-79-18.

7. ФОРМИ ЗВІТНОСТІ ТА ПРОЦЕДУРА ЗВІТУВАННЯ ПРОЄКТІВ МТД.

• Які форми звітності повинні заповнюватися під час реалізації проєктів МТД?

1) До Секретаріату Кабінету Міністрів бенефіціари та реципієнти у випадках, коли бенефіціар не визначається, подають результати поточного (піврічного, річного) моніторингу і результати заключного моніторингу.

Форма результатів моніторингу проєкту затверджена Порядком - додаток 3 та додаток 7 до Порядку.

2) До органу ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України, складає та подає інформаційне підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти міжнародної технічної допомоги за проєктом - додаток 8 до Порядку.

• Які строки подання звітності для проєктів МТД?

Результати поточного піврічного моніторингу реципієнт подає бенефіціарові до 10 липня звітного року.

Результати річного моніторингу проєкту подаються до 10 січня року, що настає за звітним.

Результати моніторингу складаються за формою згідно з додатком 3 до Порядку, візуються відповідальною особою та підписуються керівником реципієнта.

Для забезпечення заключного моніторингу реципієнт подає бенефіціарові результати заключного моніторингу за формою згідно з додатком 3 до Порядку.

До Секретаріату Кабінету Міністрів бенефіціари подають кожного півріччя до 30 числа наступного місяця підписані координатором проєкту (програми) результати поточного та/або заключного моніторингу згідно з додатком 7 до Порядку.

Виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України, щомісяця до 20 числа подають органу Державної податкової служби (ДПС), в якому перебувають на обліку як платники податків, інформаційне підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти міжнародної технічної допомоги за проєктом.

• Які вимоги до фінансової звітності проєктів МТД?

Виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України, щомісяця до 20 числа подають органу ДПС, в якому перебувають на обліку як платники податків, інформаційне підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти міжнародної технічної допомоги за проєктом - за формою згідно з додатком 8 до Порядку.

• Які наслідки можуть бути за несвоєчасне або неповне звітування?

Неподання реципієнтом бенефіціарові або бенефіціаром до Секретаріату Кабінету Міністрів результатів моніторингу вважається рівнозначним незадовільному впровадженню проєкту.

Інформація підготовлена Секретаріатом Кабінету Міністрів України на запит ІСАР Єднання