Адвокація, лобіювання чи GR: що змінюється з 1 вересня 2025 року і як громадському сектору цим скористатися

З 1 вересня 2025 року в Україні стартує новий режим прозорості у взаємодії комерційного інтересу та держави: Закон України «Про лобіювання», Положення про Реєстр прозорості та обов’язкові Правила етичної поведінки суб'єктів лобіювання. Здавалося б, громадські організації тут ні до чого: закон їх не стосується, реєструватися як лобісти їм не треба. Насправді ж нові правила змінюють саму культуру взаємодії з державою – і той, хто займається адвокацією, тобто також взаємодіє з державою, але захищає некомерційний інтерес, неминуче відчує ці зміни.

Що саме змінюється, де межа між некомерційною адвокацією та лобіюванням, які ризики залишаються і як громадський сектор може отримати з цього максимум користі, – усе по поличках розкладаю нижче.

1) Коротко про нові правила

• Лобіювання стає врегульованою діяльністю: хто лобіює в комерційних інтересах, має реєструватися в Реєстрі прозорості, діяти за етичними правилами та звітно розкривати клієнтів/бенефіціарів, предмет і об’єкт лобіювання, фінансові дані, зустрічі та комунікації з посадовцями;

• Адвокація громадської організації без комерційного інтересу не підпадає під регулювання як лобіювання. Але, одразу зауважу, що важливо перевіряти, чи не переходить ваша діяльність у площину захисту комерційної вигоди конкретних компаній/груп;

• НАЗК адмініструє Реєстр і здійснює нагляд за дотриманням правил та достовірністю відомостей;

• Звіти суб’єктів лобіювання подаються двічі на рік (до 31 січня та 31 липня) в електронній формі.
  
  

2) Чому це потрібно громадському сектору

1. Більше даних = більше впливу. Реєстр відкриє для громадських організацій відомості про те, хто і з чим заходить до влади, з ким зустрічається, які теми просуває і на які рішення «цілить»;

2. Доказова адвокація. Конкретні дані про зустрічі, фінанси та клієнтів – це факти, на які можна спиратися у зверненнях, кампаніях, журналістських розслідуваннях, судових ініціативах;

3. Рівніші правила гри. Коли бізнес-лобізм виходить із тіні, легше відстоювати публічний інтерес і показувати, де він «перекривається» приватною вигодою;

4. Професіоналізація адвокації. Етичні стандарти та «законодавчий слід» (слід комунікацій і внесків у рішення) формують іншу культуру взаємодії з державою – конструктивну і прозору;

5. Моніторинг ризиків. Нові правила – інструмент виявлення конфлікту інтересів, «дверей, що обертаються», підозрілих фінансових потоків і «тихої політики».
   

3) Де пролягає межа для ГО: швидкий тест

Ваша діяльність найімовірніше не є лобіюванням, якщо:

• Ви дієте без комерційного інтересу (захищаєте права груп, екологію, доступ до послуг, тощо);

• Не укладаєте договір лобіювання і не отримуєте винагороду за просування комерційної вигоди клієнта;

• Предмет вашої роботи – публічні політики без адресної вигоди для конкретного бізнесу.

Пильніше перевіряйте статус, якщо:

• Вас наймає компанія/асоціація для просування рішень, що створюють економічну вигоду для неї;

• Є письмовий договір з визначеним предметом, «об’єктами лобіювання» і безготівковими розрахунками;

• У комунікаціях фігурують посадовці з відповідальними/особливо відповідальними посадами.

4) Що зміниться у вашій щоденній роботі: практичні вигоди

4.1. Аналітика та розслідування

• Дані Реєстру дозволять картографувати: хто впливає на які закони/підзаконні акти, через які зустрічі та бюджети;

• Приклад (гіпотетичний): ГО, що відстежує доступність ліків, бачить у Реєстрі кілька зустрічей фарм-лобістів з високопосадовцями напередодні зміни правил реімбурсації. Організація оперативно готує позицію, мобілізує пацієнтські групи, вимагає публічних консультацій і публікує фактчек із посиланнями на записи в Реєстрі.

4.2. Кампанії та медіа

• Прозорість зустрічей – це «гачок» для журналістики даних і пояснювальних матеріалів;

• Приклад (гіпотетичний): у сфері довкілля ГО виявляє, що перед послабленням норм для промислових викидів відбулося кілька контактів бізнес-асоціацій з профільним міністерством. На основі цього факту ГО ініціює спільний брифінг з науковцями, пропонує альтернативний текст регулювання і запускає кампанію противаг.

4.3. Судові й антикорупційні інструменти

• Звіти лобістів можуть підсилювати звернення до НАЗК, запити на публічну інформацію, скарги щодо конфлікту інтересів;

• Приклад (гіпотетичний): ГО виявляє, що посадовець проводив зустрічі з лобістом, який представляє компанію, де працює його близький родич. На основі записів з Реєстру готується звернення до НАЗК та публічний звіт.

5) «Тиха політика» та «двері, що обертаються»: як ГО протидіяти

Нові правила не «вимикають» неформальні контакти, вечері, VIP-ложі та кадрові переходи між державною службою і бізнесом. Тож:

• Будуйте публічні «сліди» самі. Фіксуйте всі свої експертні подання, зустрічі та комунікації в відкритому форматі (на сайті/гіт-репозиторії документів);

• Зіставляйте дані. Порівнюйте записи з Реєстру з графіками посадовців, стенограмами комітетів, протоколами робочих груп, відкритими ЗМІ;

• Вимагайте системних запобіжників. Публічні реєстри подарунків, періоди «охолодження» для екс-посадовців, аудит консультацій – усе це має бути невід'ємною частиною вашої адвокації.

6) Кейс-пакет: як це працюватиме на практиці

Кейс 1 (гіпотетичний). Освіта і EdTech

Ситуація: Міністерство оновлює стандарт цифрових інструментів для шкіл.
Що видно в Реєстрі: лобістська компанія А (від імені міжнародного EdTech-постачальника) повідомляє про 4 зустрічі з департаментом, предмет – «включення платформи X до рекомендованих».
Дії ГО: коаліція освітніх ГО готує порівняльний аналіз альтернатив (у т.ч. open-source), ініціює консультації «на паритеті» і вимагає пілотування перед масштабуванням.
Результат: міністерство оголошує відкритий конкурс рішень, публікує критерії та результати пілоту.

Кейс 2 (гіпотетичний). Охорона здоров’я і ціни на препарати

Ситуація: обговорюється зміна методики реімбурсації.
Що видно в Реєстрі: кілька консультацій лобістів фарм-асоціацій з високопосадовцями протягом звітного періоду; вказані бюджетні діапазони витрат.
Дії ГО: пацієнтські організації готують контр-розрахунок впливу на сімейні бюджети, просять НАЗК перевірити можливі перехресні інтереси, проводять брифінг із незалежними економістами.
Результат: у фінальній редакції з’являється механізм «цінових коридорів» і відкладений перехід для чутливих нозологій.

Кейс 3 (гіпотетичний). Довкілля і промислові викиди

Ситуація: готується постанова щодо моніторингу викидів.
Що видно в Реєстрі: лобіст від імені металургійної компанії просуває пом’якшення норм.
Дії ГО: екологічна мережа залучає університетську лабораторію, формує альтернативну норму та вимагає публікації всіх протоколів робочої групи.
Результат: запроваджено компромісний перехідний період із жорстким KPI та санкціями за невиконання.

7) Ваш план дій на найближчі 90 днів

1. Призначте відповідального за моніторинг Реєстру та звітних періодів.

2. Опишіть власні процеси адвокації (кодекс етики ГО, політика конфлікту інтересів, публічний реєстр зустрічей/подань).

3. Побудуйте карту стейкхолдерів у ваших політиках: ключові міністерства/комітети, бізнес-асоціації, експерти, потенційні лобісти.

4. Налаштуйте «ранні сповіщення»: теми, ключові слова, посади, щодо яких ви хочете отримувати оновлення (в т.ч. з відкритих джерел).

5. Підготуйте шаблони: запити на публічну інформацію, звернення до НАЗК, публічний коментар до регуляторного акту, форма фіксації зустрічей.

6. Навчіть команду і партнерів: коротка інструкція «Що є лобіюванням, а що – адвокацією», як користуватися Реєстром, як документувати взаємодії з державою.

7. Сплануйте комунікацію: рубрика «Тиждень прозорості» у блозі/соцмережах з оглядом нових записів і поясненнями «чому це важливо для громади».
   

8) Висновок і заклик до дії

Завершуючи, варто підкреслити головне: хоча закон про лобіювання безпосередньо не стосується громадських організацій, він формує нову культуру взаємодії з державою, якою тепер муситимуть керуватися всі. Для адвокації це величезна можливість: відкриті дані про комерційний лобізм дозволяють ефективніше відстежувати ризики, знаходити точки впливу та підкріплювати свої звернення фактами, а не припущеннями.

ГО, які документують власні дії, відстежують Реєстр прозорості і використовують його для доказової адвокації, отримують перевагу: вони можуть прогнозувати, які рішення готуються, вчасно мобілізувати громаду та формувати альтернативні пропозиції, які реально впливають на політику. Прозорість комерційного лобізму стає вашим інструментом, а не конкурентом: ви бачите, хто і з якою метою приходить до влади, і на цій основі будуєте аргументовану, професійну адвокацію.

Тож цей новий режим – шанс для громадянського суспільства зробити свою роботу більш впливовою, доказовою і помітною. Використовуйте його, щоб ваша адвокація стала сильнішою, а громадські інтереси – захищеними.