Стратегія розвитку відповідального партнерства та усвідомленого проживання в територіальній громаді

Контекст

Війна не зупинила розвиток територіальних громад в Україні, навпаки, вона придала новий імпульс для зростання та використання всіх законних можливостей для забезпечення власної спроможності. Органи місцевого самоврядування докладають зусиль для залучення в громади необхідних ресурсів, створюють умови для зростання людського капіталу на своїй території.

Безумовно,  кожна громада проходить свій шлях децентралізації, набуває досвід і досягає певного рівня розвитку. Є гарні приклади розвитку громад в різних областях України. Особливо вражають досягнення громад, що зараз знаходяться в прифронтових зонах, які своїм прикладом демонструють, що стратегічний розвиток можливий, навіть, в кризисних умовах. В даному обзорі ми спираємось на власний досвід роботи в успішних громадах, в моделях розвитку яких на першому місці стоять інтереси та якість життя місцевих жителів.

З початком повномасштабного військового вторгнення держави-агресора на територію України, допомога щодо посилення спроможності територіальних громад і соціальної згуртованості зросла за підтримки міжнародних донорських інституцій, програм іноземних держав, активного включення громадянського суспільства та соціально відповідального бізнесу. Держава забезпечила повноцінним правовим механізмом діяльність територіальних громад та залучила до контроля і підтримки процесів ряд асоціацій органів місцевого самоврядування.

Враховуючи контекст, під час реалізації проєктів спрямованих на підтримку спроможності та відновлення громад, виникали питання:

-       наскільки стійкою є місцева демократія, особливо в умовах воєнного часу,

-       що заважає стейкхолдерам, які дотичні до розвитку громади, рухатися в одному напрямку,

-       чому більша частина жителів громади залишається лише пасивним  спостерігачем і не бере на себе частину відповідальності за розвиток громади,

-       наскільки є розвинутим громадський сектор та спроможним підтримувати демократію в громадах,

-       чи не сформувався авторитарний стиль управління громадою?

Основна проблематика поведінки та взаємодії стейкхолдерів в громаді: органів місцевого самоврядування, інституцій громадянського суспільства, бізнесу та місцевих жителів

ОМС

• За спостереженнями, місцева влада, як правило, створює коло з лояльних громадських активістів, представників бізнесу, голів консультаційно-дорадчих органів. Таке коло стає для неї захисним бар’єром від внутрішньої опозиції і активних громадян, які часто діють поодинці, та дозволяє приймати рішення на користь окремих суб’єктів, не враховуючи інтереси більшості населення. Найбільш активні громадські організації, що знаходяться за межами наближеного до влади кола та не бажають бути його частиною, сприймаються як конкуренти на майбутніх виборах, втрачають доступ до ресурсів громади, маргіналізуються. Авторитарні тенденції на місцевому рівні стають все більш помітними, особливо в умовах воєнного стану.

• При такий моделі умовної демократії втрачається зв’язок з більшою частиною громади та виникають репутаційні ризики для всіх акторів впливу. В свою чергу, громада, з позицій місцевої влади і політичних партій, може сприйматися як електоральне поле, цінність якого зростає лише під час передвиборчої кампаній. В проміжках між виборами взаємодія з населенням зменшується, а в деяких громадах зв’язок втрачається зовсім.

• Типовою помилкою ОМС є формальний підхід до створення стратегічних комунікацій з цільовими аудиторіями. Навіть тоді, коли місцева влада та структурні підрозділи виконавчого комітету докладають багато зусиль для покращення життя жителів громади, увага до інформаційно-комунікаційної роботи з цільовими аудиторіями приділяється за залишковим принципом. В результаті чого складається враження, в гіршому випадку формується стійкий стереотип, що «влада нічого не робить». Зрозуміло, що це негативно відображається на іміджі й довірі до ОМС.

Другою, не менш важливою стороною комунікацій є здатність органів місцевого самоврядування будувати діалог з громадою, формувати відносини з нею на основі партисипації.

ОГС

• Активні громадяни, незалежні ІГС і бізнес, що знаходяться в опозиції або в нейтральній позиції до місцевої влади і наближених до неї сторін, сприймаються як конкуренти в суспільно-політичних процесах в громаді і поступово піддаються маргіналізації.

В наступному спостереженні розкривається інша картина: в деяких випадках громадський сектор не формується за відсутності активних громадян, які готові  створювати громадські організації та брати активну участь в житті громади. Іноді, відкриття організації треба узгоджувати зі старостою. Поширеним явищем є створення громадських організацій за ініціативою місцевої влади, як інструмент залучення додаткових ресурсів в громаду.

• Поширеним явищем для організацій громадянського суспільства, які діють в межах територіальних громад, є слабке володіння практичним інструментарієм з організаційного та інституційного розвитку. В сільських громадах це особливо помітно.

Прослідковується неготовність ОГС до створення колаборацій для співпраці та спільної адвокації, організації більш конкурують між за собою за місцевий ресурс і увагу з боку влади, потужні ОГС монополізують поле, не підтримують зв’язки з іншими ІГС на рівні населеного пункту й області.

В громадах з розвинутим громадським сектором місцева влада сприймає ОГС як партнерів, залучає і підтримує ініціативи, які не суперечать загальній концепції розвитку.

Стійкість місцевої демократії залежить від спроможності громадських організацій виконувати свої основні функції, серед яких основною є функція контролю. Але, на жаль виходить навпаки – частіше місцева влада контролює громадські організації, які працюють в громаді.

БІЗНЕС

• В свою чергу, поведінка бізнесу в громаді складається за наступними моделями. Якщо компанія відноситься до великого бізнесу і є містоутворюючою, вона, для забезпечення власних інтересів, починає впливати на політичну складову громади та намагається наповнити органи місцевого самоврядування своїми представниками. Окрім того, великий бізнес, як правило, створює власні громадські організації, які, завдяки ресурсу, мають суттєвий вплив на громадянське суспільство громади. Таким чином, компанія убезпечує себе від впливу основних стейкхолдерів, зменшує витрати на програми розвитку громади, або робить це, якщо дане питання входить в зону її інтересів. Корпоративна соціальна відповідальність компаній часто спрямована на підтримку людського капіталу в місцях своєї присутності, щоб забезпечити себе кадрами. Таким чином, громади, в певних випадках, перетворюються на ресурсну базу бізнесу.

• До другої моделі поведінки відноситься середній та малий бізнес, який залежить від місцевої влади і часто відчуває себе у небезпеці, сприймає соціальну відповідальність як додаткове навантаження, уникає залученості до ініціатив влади та громадських організацій.

ГРОМАДА

- Більшість місцевих жителів, як правило не довіряють владі, громадським організаціям і бізнесу. Існують стійкі негативні стереотипи щодо основних акторів впливу, які складалися десятиріччями. Час прийшов долати стереотипи сторін, а  побудова зв’язків з громадою має стати одним з стратегічних пріоритетів діяльності.

- Політичні партії використовують громаду у передвиборчих змаганнях і в подальшому не залучають до прийняття рішень. Громада не обізнана у функціях ОМС, ОГС, серед більшості панують патерналістські настрої.

- Більшість місцевих жителів проявляють свою громадянську позицію лише під час голосування на виборчій дільниці. В проміжках між виборами люди не долучаються до громадської участі, мало цікавляться подіями, що відбуваються в територіальній громаді. 

- Всі сторони не володіють технологіями партнерства. 

Дані спостереження є узагальнюючим образом невеликих громад і не накладаються цілком на жодну з громад, в яких збирався матеріал для даної концепції.

КОНЦЕПЦІЯ ПІДТРИМКИ МІСЦЕВОЇ ДЕМОКРАТІЇ ТА ПОСИЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ ГРОМАДИ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Концепції підтримки місцевої демократії та посилення соціальної згуртованості громади в умовах війни та післявоєнного відновлення складається з чотирьох основних компонентів:

 - формування партнерства сторін заради спільних інтересів у розвитку громади,

- спільнотворення сенсів та стилю відповідального проживання в громаді,

- трансформація територіальної громади в місцеву спільноту,

- створення підтримуючого середовища задля забезпечення сталості місцевої демократії.

Названі компоненти розглядаються в контексті взаємодії зацікавлених сторін, які впливають на розвиток громади – це громада-місцеві жителі, органи місцевого самоврядування, інституції громадянського суспільства та бізнес. Тут і далі вони називаються – стейкхолдери/зацікавлені сторони, сторони, актори, актори впливу.

Формування партнерства сторін заради спільних інтересів у розвитку громади

Основою партнерства є довіра між сторонами, яка формується за певний період часу і потребує доброї волі та зусиль усіх сторін. Головною умовою формування партнерства є спільна мета, розуміння та врахування інтересів інших сторін, залучення стейкхолдерів до напрацювання та прийняття рішення, запуску ініціативи та відповідальної участі в їх реалізації. Спільною метою для всіх сторін є розвиток громади, яка має бути усвідомлено прийнятою. Технологія партнерства передбачає роботу з кожної із сторін для формування навичок діалогових практик, знань з побудови стратегічних комунікацій, розвитку здібності бачити інтереси інших сторін і враховувати їх під час прийняття рішень. Для забезпечення стійкості партнерства сторони впроваджують традицію спільного обговорювання складних питань, які стосуються інтересів сторін та досягнення консенсусу. За відсутності незалежного громадянського  суспільства, виконавчий комітет місцевої ради може взяти на себе функцію підтримки діалогу та партисипації, або створити спільний дорадчий орган.

Партнерство проходить декілька етапів свого розвитку:

1 етап: Виживання через співпрацю;

2 етап. Зародження партнерства: від егоцентричної поведінки до взаєморозуміння;

3 етап. Зміцнення партнерства: формування спільних інтересів сторін;

4 етап. Партнерство в довірі;

5 етап. Відповідальне стратегічне партнерство;

6 етап. Еволюційне партнерство.

(зміст кожного етапу розкривається в окремій статті, яку ви можете знайти на моєму сайті: https://bakhtyiev.com/blog#)

Базові принципи партнерства на рівні громади:

-  усвідомлене прийняття сторонами спільної мети: розвиток громади в широкому розумінні,

-  врахування інтересів сторін,

-  формування прямих комунікацій зі стейкхолдерами та побудова з ними стійких відносин,

-  формування довіри,

-  прозорість.

Що дає партнерство кожній із зацікавлених сторін:

Громада обізнана у функціях ОМС й ОГС, використовує інструменти громадської участі, активно залучається до спільних ініціатив та створює свої, сприймає базові принципи партнерства, долає стереотипи щодо інших сторін.

Інституції громадянського суспільства організаційно та інституційно спроможні забезпечувати стійкість демократії в громаді, незалежні, громадянське суспільство згуртовано, дієве і впливове.

Органи місцевого самоврядування застосовують практики партисипації та методи фасилітованого управління, розвивають комунікації зі стейкхолдерами і формують позитивний соціальний імідж, впроваджують реформи та національні стратегії.

Бізнес залучається до розвитку громади, впроваджує систему соціального партнерства, є екологічно відповідальним, умови для ведення бізнесу є безпечними.

Партнерство може бути апробовано на реалізації проєкту, що вирішує загальну для всій громади проблему, де кожен гравець бере на себе частину відповідальності та враховує інтереси кожної із сторін та разом досягають поставленої мети.  

Спільнотворення сенсів та стилю відповідального проживання в громаді

Першим кроком у формуванні культури відповідального проживання в громаді є напрацювання спільних сенсів та відмова від статусу-кво в суспільних відносинах. Важливість даного процесу полягає в тому, що громада самостійно обирає певні принципи, за якими вона буде жити далі, та закладає основи для контролю за їх дотриманням. Принципи відповідального проживання в громаді є своєрідним етичним кодексом, норми якого можуть бути закріплені в Статуті громади.

Другим кроком формування культури відповідального проживання в громаді є просвітницька робота з населенням, яку можуть взяти на себе організації громадянського суспільства, щоб забезпечити сталість сенсів і практику їх використання.

Третій крок – це створення підтримуючого середовища для закріплення і перетворення сенсів в традицію.

Вирішальним чинником впровадження практики відповідального проживання в громаді є політична воля. Забезпечення підтримки з боку депутатського корпусу, голови та виконавчого комітету місцевої ради, в партнерстві з іншими сторонами, дає надію на перехід в громаді на новий якісний рівень суспільних відносин.

Культивація відповідального проживання в громаді також може стати поштовхом для підтримки місцевої демократії, де відповідальність за розвиток громади бере на себе кожен житель. На даний час чіткого визначення поняття «відповідальне проживання в громаді» ще не існує, тому слід виходити з логічного змісту цього словосполучення, де кожен член місцевої громади усвідомлено приймає на себе відповідальність за

-  дотримання законів та правил,

-  дбайливе ставлення до спільного майна і навколишнього середовища,

-  активну участь у житті громади,

-  впровадження принципів прозорості та відкритості,

-  повагу до прав і свобод інших,

-  готовність до діалогу та

-  дотримання цінностей.

Таким чином, сенси відповідального проживання в громаді є більш широким поняттям і включають в себе поняття громадської участі.

Що дає культура відповідального проживання в громаді кожній із зацікавлених сторін:

Громада. Місцеві жителі відчувають, розуміють і користуються правом створювати правила спільного проживання, взаємопідтримки, соціальної відповідальності за свої вчинки. Правила базуються на місцевих моральних традиціях, з урахуванням сучасних тенденцій, стають запобіжниками ейджизму, порушенням прав людини. Місцеві жителі перестають бути об’єктами ОМС, ОГС, бізнесу.

Інституції громадянського суспільства формують свою діяльність виходячи з реальних потреб та інтересів громади, стають справжнім інструментом громадянського суспільства.

Органи місцевого самоврядування формують діалог з громадою, зацікавлені у партнерських відносинах та залучення до прийняття рішень.

Бізнес стає соціально та екологічно відповідальним.

Трансформація територіальної громади в місцеву спільноту.

Партнерство сторін, дотримання правила спільного проживання в громаді, розвинутий громадський сектор, відповідальна місцева влада – це ідеальні умови для трансформації територіальної громади в місцеву спільноту, яка проявляється через:

-  соціальну згуртованість,

-  спільні цінності та ідентичність,

-  довіру сторін,

-  включеність в місцевий контекст та залученість до створення стратегій розвитку громади,

-  ініціативність, активну участь у житті громади,

-  самоорганізацію та взаємодію між сторонами,

-  самозарадність.

Ознаки досягнення територіальною громадою рівня спільноти

Жителі громади стають відповідальними та ініціативними:

-  розуміються на інструментах громадської участі,

-  беруть на себе посильні волонтерські зобов’язання,

-  сприймають сенси відповідального проживання, застосовують їх та створюють умови для їх підтримки всіма членами громади.

Місцева влада є безбарʼєрною й викликає довіру:

-  впроваджує публічну політику та врядування,

-  будує відкриті й прозорі комунікації зі всіма стейкхолдерами,

-  забезпечує стійкість діалогу з громадою,

-  застосовує технологію партнерства зі всіма сторонами,

-  формує позитивний соціальний імідж.

Інститути громадянського суспільства досягають спроможності та впливовості:

-  володіють знаннями та навичками з організаційного розвитку та інституційного впливу,

-  спроможні та самозарадні,

-  об’єднані та діють за спільною стратегією розвитку громадянського суспільства на рівні громади,

-  активно працюють з місцевими жителями, підтримують їхні ініціативи, навчають інструментам громадської участі, формують культуру відповідального проживання в громаді,

-  допомагають територіальній громаді перетворитися в місцеву спільноту.

Бізнес соціально відповідальний:

-  за власним вибором залучається до розвитку громади,

-  у внутрішньому середовищі формує політики соціального партнерства, створює умови для працевлаштування осіб з інвалідністю та ветеранів,

-  дбайливо ставиться до навколишнього середовища,

-  допомагає ветеранам створювати власний бізнес.

Створення підтримуючого середовища для забезпечення сталості місцевої демократії

В створенні підтримуючого середовища місцевої демократії кожному актору в громаді  відводиться своя функція і відповідальність. Більшість цих функцій для органів місцевого самоврядування та інституцій громадянського суспільства визначені законами України. За наявності доброї волі сторін, відповідальності та прагнення стати частиною європейської спільноти вони виконуються не за формальним принципом, а стають основою для всебічного еволюційного розвитку громади.

Місцева влада у взаємодії з громадськими організаціями, досягає своєї інституційної спроможності, що сприяє

-       розвитку професійних компетенцій посадових осіб,

-       забезпеченню прозорості процедур прийняття рішень,

-       стратегічному плануванню розвитку громад, створенню галузевих стратегій, інвестиційних планів та місцевих цільових програм,

-       залученню ресурсів від національних та міжнародних інституцій,

-       відкритому доступу до інформації про діяльність місцевої влади,

-       використанню цифрових інструментів: електронних петицій, відкриттю даних, онлайн-трансляції засідань,

-       регулярній звітності посадових осіб перед громадою,

-       дієвості механізму контролю за чітким дотриманням принципів належного врядування.

В свою чергу, громадські організації, за своїм призначенням, безпосередньо впливають на активну участь громадян та

-       залучають мешканців до процесів прийняття рішень через участь у громадських  слуханнях, консультаціях, бюджетах участі,

-       підтримують органи самоорганізації населення та місцеві ініціативи,

-       сприяють розвитку волонтерства й громадського активізму,

-       втілюють просвітницькі програми навчальні програми з місцевої демократії для молоді та інших вікових груп,

-       підвищують правову обізнаність мешканців громади,

-       допомагають іншим стейкхолдерам та беруть активну участь у створенні інклюзивного простору в громаді,

-       формують разом з іншими стейкхолдерами культуру відповідального проживання в громаді.

Громадські організації можуть створювати експертні центри з підтримки місцевої демократії, які стануть допоміжним ресурсом для забезпечення інституційної спроможності місцевої влади, розвитку громадянського суспільства та підтримки бізнесу в адвокації й зменшенні політичного впливу, формуванні політики соціальної відповідальності і формуванні соціального бренду.

Роль бізнесу у створенні підтримуючого середовища для сталості місцевої демократії, перш за все, полягає у забезпеченні економічної стійкості громади, всі інші питання є частиною його соціальної відповідальності. Бізнес може підтримувати ініціативи громади, інвестувати в освіту, створювати інклюзивний простір на підприємстві, розвивати партнерство з організаціями громадянського суспільства, що може зміцнити соціальну відповідальність та активізувати населення.

Концепція підтримки місцевої демократії та посилення соціальної згуртованості громади в умовах війни та післявоєнного відновлення, забезпечує:

1. превенцію авторитарних тенденцій в територіальних громадах,
2. стійкість інститутів демократії і реалізацію принципів належного врядування,
3. повернення довіри до влади та реальну участь більшої частини населення в суспільному, громадянському і політичному житті громади,
4. зменшення впливу політичного фактору на розвиток місцевого бізнесу,
5. наповнення новими сенсами життя громади, зростання якості життя та безпеки, зменшення відтоку молоді та населення в цілому,
6. запровадження принципу громадоцентрічності,
7. формування соціальної тканини та залучення ветеранів і ветеранок в ціннісній простір розвитку громади через визнання їх ролі в історичному та політичному контексті України,
8. супровід реформ та національних стратегій в територіальній громаді,
9. впровадження ветеранського компоненту у всі сфери життя громади.

Практичні інструменти реалізації даної Концепції створені і можуть бути представлені окремо.

ПРО СТРАТЕГІЮ РОЗВИТКУ ПАРТНЕРСТВА ТА ВІДПОВІДАЛЬНОГО ПРОЖИВАННЯ В ГРОМАДІ

Завдання стратегії:

·       визначити ролі та виявити інтереси стейкхолдерів щодо розвитку територіальної громади: органів місцевого самоврядування, бізнесу, організацій громадянського суспільства та жителів громади в розвитку територіальної громади;

·       виявити зони спільних інтересів в контексті розвитку громади та створення спільного блага;

·       впровадити алгоритм взаємодії між стейкхолдерами та план спільних дій, що сприятимуть розвитку громади;

·       впровадити сенси відповідального проживання в територіальній громаді, які були розроблені місцевими жителями.

Структура розробки стратегії:

1. Осмислення партнерства на рівні громади: погляди стейкхолдерів

2. Роль та інтереси стейкхолдерів щодо розвитку громади: ОМС, ОГС, бізнес, місцеві жителі

3. Основні протиріччя у взаємодії між сторонами

4. Спільні інтереси сторін в соціально-економічному розвитку територіальної громади

5. Підходи до створення та впровадження моделі відповідального партнерства

6. Сенси відповідального проживання в громаді

Під кожен компонент даної структури підібрані або розроблені окремі інструменти, які далі будуть представлені вже в готовому вигляді. Це допоможе зоріентуватися, як в самому інструменті, так і в результаті, що очікується за його застосуванням.  

1. Осмислення партнерства на рівні громади: погляди стейкхолдерів

Інструмент: Сфокусована бесіда.

Питання:

·       Для чого потрібно партнерство?

·       Як може проявлятись партнерство у громаді?

·       Хто є основними акторами впливу в громаді?

·       Яку роль виконує кожен актор в розвитку громади?

·       Які інтереси різних сторін проявляються?

·       Які розбіжності можуть виникати між інтересами різних акторів? Ситуації, у яких місцеві жителі проявили свою відповідальність

·       Чи є у громаді люди, яких ви можете назвати відповідальними?

·       Як ми можемо сформулювати, що таке відповідальне проживання в громаді?

·       Яка роль місцевих жителів у розвитку територіальної громади?

·       Що потрібно зробити, щоб люди активніше цікавилися рішеннями депутатів та діяльністю комісій, а також тим, як виконуються ці рішення?

Уявлення про модель партнерства сторін в громаді

Партнерство – це:

-       наявність у сторін спільного бачення

-       це зростання спроможності кожної із сторін

-       це розуміння інтересів сторін та їх врахування 

-       це відповідальність сторін за розвиток та збереження ресурсу громади

-       це якість прийнятих рішень

-       це прояв демократії в громаді

2. Роль та інтереси стейкхолдерів щодо розвитку громади: ОМС, бізнес, ОГС, місцеві жителі

Інструмент: міні-групове обговорення

Роль та інтереси стейкхолдерів за думкою органів місцевого самоврядування:

Для аналізу ролі та інтересів кожного стейкхолдера розробляється дана таблиця. Тут для прикладу представлені тільки дві. Кожен стейкхолдер самостійно заповнює свою таблицю, в якій зазначено ключове питання: «Як сприймають ОМС (бізнес, ОГС, місцеві жителі) свою роль у розвитку громади, роль та інтереси інших стейкхолдерів?»

Після заповнення окремих таблиць, інформацію треба зібрати в загальній таблиці, що допоможе побачити:

·       як уявляють свої ролі та інтереси в розвитку громади кожен із стейкхолдерів,

·       яка роль відводиться іншим стейкхолдерам,

·       розбіжності в розумінні своєї ролі і ролі інших стейкхолдерів,

·       рівень впливу сторін одна на одну.

Наступний інструмент допоможе узагальнити всі думки про окремого стейкхолдера для складання цілісного бачення про нього: яким він уявляє себе і яким його бачать інші в цілому. Це допоможе кожному актору подумати над соціальним іміджом, що створився про них в громаді, і що з ним треба робити далі. Також треба врахувати, що інші канали комунікації, які жодним чином не пов’язані з громадою, можуть формувати стереотипи про кожного із стейкхолдерів.

Окрім узагальнення інформації про роль та інтереси актора, до даного інструменту додається ще один елемент – перелік потреб в партнерстві кожного стейкхолдера. В ньому можна побачити чого не вистачає кожній стороні і як вони можуть посилити одна одну.

3. Основні протиріччя у взаємодії між сторонами

За допомогою даного інструменту виявляються всі протиріччя в партнерстві між сторонами і визначаються кореневі причини, що їх викликають. Слід зазначити, що тут важливо не лише назвати проблеми, що лежать на поверхні, а розібрати причини системних теншенів.

Робота з протиріччями має відбуватися в контексті формування партнерства – кожну кореневу причину треба переформулювати у завдання, що дозволить знайти швидкі рішення. Основною проблемою для взаємодії сторін – це відсутність відкритих комунікацій між сторонами. Для початку діалогу між сторонами органам місцевого самоврядування, як рушійній силі і більш зацікавленій стороні, важливо сформувати стратегічні комунікації, які допоможуть не тільки побудувати систему донесення інформації, а також моделі взаємодії з внутрішніми і зовнішніми стейкхолдерами, вплинути на зміну поведінки сторін.

4. Спільні інтереси сторін в соціально-економічному розвитку територіальної громади

Виявлення спільних інтересів сторін базується на методології відомого світового експерта в області менеджменту Іцхака Адізеса. За допомогою методу САРІ зони спільних інтересів зацікавлених сторін стали видимими, що дозволить сторонам краще розуміти одна одну і враховувати їх в своїх планах та ініціативах, формувати спільну мову.

Для кращого розуміння малюнків з виявленими інтересами сторін, треба взяти до уваги, що

§  буква А – означає повноваження сторони, її легітимне право приймати рішення,

§  буква Р – означає  владу, здатність карати або винагороджувати,

§  буква І – означає вплив, здатність досягати виконання рішень силою переконання,

§  абревіатура САРІ – це об’єднані повноваження, влада і вплив.

Перші чотири малюнка відображають аналіз складових, що забезпечують інституційний авторитет:

-       органів місцевого самоврядування,

-       бізнесу,

-       організацій громадянського суспільства,

-       жителів громади.

Тут для прикладу представлений тільки перший малюнок, щоб не обтяжувати текст.

Інституційний авторитет кожної із сторін складається через вплив на розвиток громади та її політичний вибір. Цей авторитет може бути усвідомленим, як у ОМС, бізнесу та ОГС, і неусвідомленим, як у жителів громади, але у кожного актора є свої інструменти впливу. Більшістю інструментами громадської участі держава наділила суспільство.

Виявлені зони спільних інтересів є основою для побудови відповідального партнерства заради розвитку громади.

Через інструмент САРІ було проявлені повноваження, влада і вплив кожної із сторін, що дає розуміння про межі, в яких діють стейкхолдери і якими інструментами та можливостями володіють, щоб впливати на інші сторони щодо розвитку громади, формувати сприятливі умови для реалізації своєї діяльності. Розкриття індивідуальних деталей повноважень, влади і впливу кожної із сторін, дозволяє, знов таки, кожній із сторін бачити поле інших, приймати його до уваги та враховувати під час прийняття рішень. Розуміння ресурсу сторони дає можливість іншим сторонам будувати взаємокорисну співпрацю, або зіштовхнутися з ним у разі конфлікту. Найбільший набір для впливу спостерігається у органів місцевого самоврядування, але бізнес і громадський сектор, виходячи зі своїх можливостей, здатні лобіювати і адвокатувати свої інтереси, впливати на рішення сільської ради, на результати виборів. Наявність інструментів громадської участі у населення не свідчить про те, що воно здатне їх використати, бо для цього потрібно мати рішучість та готовність брати на себе відповідальність. У ОМС і бізнесу більше влади і повноважень для поширення і захисту своїх інтересів, тому їх дії будуть більш активними, ніж у громадських організацій та жителів громади. Для результативності інституційного впливу громадському сектору необхідно активізувати місцевих жителів, залучити до участі, заслужити довіру, що доволі непросто зробити за зрозумілими причинами. Враховуючи, що місцеві жителі розуміють різницю між можливостями громадських організацій і влади, вони більш будуть прислуховуватися до думки влади, окрім випадків, коли влада суттєво зачіпає прями інтереси населення. Для бізнесу думка місцевих жителів важлива лише під час громадських слухань, на яких обговорюються плани бізнесу. Місцева влада здатна формувати думку жителів громади, підтримувати їх активність, якщо вона відповідає інтересам влади і розвивається у прогнозований спосіб. З’ясування особливостей та можливостей кожної із сторін дає реальну основу для здорового партнерства між ними.

5. Підходи до створення та впровадження моделі стратегічного партнерства

Попередні компоненти допомагають учасникам сесії з розробки стратегії партнерства розібратися з ролями, інтересами, потребами, повноваженнями, владою і впливом кожного актора в контексті розвитку громади, обговорити суть партнерства і в подальшому приймати рішення таким чином, щоб вони враховували інтереси інших сторін. Не завжди можна досягти консенсусу, але компроміси можуть бути прийняті у якості авансу.

Інструмент: Технологія участі

В цьому інструменті ви знайдете п’ять основних складових:

1.     Паспорт стратегії розвитку партнерства,

2.     Індикатори успіху щодо реалізації стратегії,

3.     Аналіз середовища та умов для розвитку партнерства,

4.     Зобов’язані, які сторони беруть на себе для розвитку партнерства,

5.     Складання плану дій.

Інструмент: Стратегічний план

Стратегічна ціль 1: Технологія партнерства впроваджена

Стратегічна ціль 2: Соціальна згуртованість громади забезпечена

Стратегічна ціль 3: Партнери залучені до реалізації стратегії розвитку громади

6. Сенси відповідального проживання в громаді

Дана складова Концепції увійшла в Стратегію партнерства Шевченківської СТГ. Наразі вдалося розробити самі сенси відповідального проживання в громаді, а далі планується:

•        провести підготовчий етап, під час якого будуть проходити фокус-групи, зустрічі з громадою щодо обговорення та доповнення сенсів відповідального проживання  в громаді;

•        на другому етапі розробити стратегію впровадження сенсів усвідомленого та відповідального проживання в громаді, з урахуванням пропозицій, які були висловлені жителями населених пунктів Шевченківської громади;

•        на третьому етапі – реалізувати стратегію за планом заходів, з одночасним створенням механізму підтримки.

Інструмент: Формування консенсусу

Як бачать усвідомлене та відповідальне проживання в громаді місцеві жителі:

мешканець громади є всебічнорозвинутою та культурною особистістю

·       Я є носієм національної культури

·       Відповідальність починається з мене

·       Поважаємо інтереси один одного та впроваджуємо культуру спілкування

·       Дотримуємося законів та розвиваємо спроможність захищати свої права та інтереси

мешканець громади чутливий до проблем людини, громади, держави

·       Громада турбується про старше покоління

·       Громада допомагає ЗСУ

·       Проявляємо відповідальність через волонтерство

·       Ми чутливі до проблем іншого

·       Створюємо сприятливі умови для розвитку дітей та молоді

мешканець громади є відповідальним

·       Ми відповідаємо за навколишнє середовище та стан свого здоров’я

·       Поліпшуємо благоустрій в громаді

мешканці громади є партнерами влади, бізнесу, ОГС

·       Місцева влада відповідальна перед громадою

·       Мешканці громади довіряють та співпрацюють з владою

·       Бути партнером з владою, ГС та бізнесом

·       Розвиваємо дієве громадянське суспільство в громаді

·       Формуємо фінансову грамотність та розвиваємо бізнес в громаді

Заключення:

1.   Для розробки Стратегії відповідального партнерства потрібна добра воля всіх акторів впливу: ОМС, бізнесу, ОГС та місцевих жителів. Кожну сторону мають представляти авторитетні особи, які мають повноваження, владу і вплив та готові в подальшому реалізовувати дану стратегію.

2. Одним з варіантів впровадження стратегії партнерства може бути супровід даного процесу з боку зовнішніх експертів, які готові взяти участь в експерименті впродовж певного часу, поки у сторін не сформуються навички, а технологія партнерства не досягне стійкості. Також треба врахувати, що цей процес не буде швидким, але розтягувати його теж не слід.

3. Пілотна частина впровадження стратегії партнерства може бути сформована навколо головної проблеми територіальної громади, в який пересікаються інтереси всіх сторін і яка може бути вирішена завдяки включенню кожної. Навіть, якщо дана проблема може  напряму не стосуватися одної із сторін, її опосередкований вплив все одне існує.

4. В даній статті акцент зроблений на двох частинах «Концепції підтримки місцевої демократії та посилення соціальної згуртованості…» – на просуванні технології партнерства сторін і формуванні сенсів відповідального проживання в громаді. Що стосується двох інших частин – формування підтримуючого середовища щодо місцевої демократії й соціальної згуртованості та трансформації територіальної громади в місцеву спільноту, це наступний крок роботи над прикладної частиною Концепції.

5. На прикладі Шевченківської сільської територіальної громади Миколаївської області була розроблена стратегія партнерства і частково апробовані підходи щодо формування сенсів відповідального проживання в громаді. В подальшому стоїть завдання щодо розробки плану заходів для формування культури відповідального проживання в громаді. Актуальність даного питання буде зростати на етапі вступу України до Євросоюзу.  

6. Прошу врахувати, що дана Концепція і стратегії до неї знаходяться в стадії розвитку, апробування, обговорення, але поступово просувається, спираючись на справжність, чесність, довіру, професіоналізм і віру в її необхідність.