Опис до набору

У дослідженні розглядається питання застосовності стандартів розгляду справ in absentia (за відсутності обвинуваченого) до справ про застосування санкції у виді стягнення активів у дохід держави за ст. 5-1 ЗУ “Про санкції”. Розглянуто практику Європейського суду з прав людини, практику Європейського суду справедливості та положення Директиви (ЄС) 2016/343. Зроблено висновок, що навіть попри те, що провадження у справах про застосування відповідної санкції не можуть вважатися “кримінальним обвинуваченням” у розумінні статті 6 ЄКПЛ, Вищий антикорупційний суд при розгляді відповідних справ має враховувати стандарти розгляду справ in absentia, сформовані у практиці європейських інституцій.

The study addresses the applicability of the standards of trial in absentia (in the absence of the accused) to cases concerning the application of a sanction in the form of asset forfeiture under Article 5-1 of the Law of Ukraine ‘On Sanctions’. The study examines the case-law of the European Court of Human Rights and the European Court of Justice as well as the provisions of the Directive (EU) 2016/343. It is argued that even though the proceedings on the application of the relevant sanction cannot be considered a ‘criminal charge’ for the purposes of Article 6 of the ECHR, the High Anti-Corruption Court (HACC) should take into account the standards of trial in absentia established in the practice of European institutions when considering the relevant cases.