Опис до набору

Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року процес європейської інтеграції значно прискорився, отримавши позитивні імпульси з боку Європейського Союзу. Запровадження роботи коридорів солідарності навесні 2022 року, а пізніше розширення односторонніх автономних торгових преференцій Європейською Комісією, стали інструментами практичної інтенсифікації євроінтеграційних процесів, зокрема в агропродовольчій сфері. Офіційне надання Україні статусу кандидата у члени Європейського Союзу 23 червня 2022 року і початок перемовин щодо вступу через два роки, 25 червня 2024 року, на фоні виснажливої війни, яка триває, є надзвичайно важливими символічними кроками, які, при цьому вимагають оперативних практичних кроків з боку України в сфері наближення національного законодавства в сфері АПК до європейської системи регулювання цієї галузі. Історично склалося так, що аграрна політика була і є одним із найбільш суперечливих елементів у майже всіх переговорах про розширення ЄС, особливо коли в них беруть участь великі аграрні виробники, такі як Україна. Варто також відмітити, що переговори про членство є складним і комплексним процесом, у якому країна-кандидат має в багатьох випадках прийняти правила та стандарти ЄС. У разі успіху перемовин вони мають завершитись укладанням договору про приєднання, який буде ратифікований Європейським парламентом та всіма державами-членами ЄС. Особливістю процесу приєднання України до ЄС є те, що і сам Європейський Союз постав перед необхідністю змін та реформ в сфері Спільної Аграрної Політики ЄС (САП ЄС).З одного боку, окремі країни ЄС зміщують свої пріоритети в агропродовольчій сфері, і це впливає на тенденції у формуванні аграрної політики на рівні всього союзу. З іншого боку - розмір українського АПК з точки зору обсягів сільськогосподарських угідь, а також відмінна структура виробництва і виробників також вимагає розглядати різні сценарії реформування САП ЄС та її основного інструментарію. Три основні передумови зафіксовані в так званих «Копенгагенських критеріях» для країн, які претендують на вступ до Європейського Союзу. Ці передумови стосуються всіх сфер політично-економічного устрою держави, включаючи і АПК: - політичний критерій має забезпечувати стабільність установ, які гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини та захист прав меншин; - економічний критерій має бути основою дієвої ринкової економіки й забезпечувати спромо-жність ефективно впливати на ринкові сили та за необхідності впоратись з тиском конкуре-нтного середовища на внутрішньому ринку; - критерій членства окреслює здатність взяти на себе зобов'язання, що випливають із членства в ЄС, зокрема, дотримання цілей політичного, економічного та монетарного союзу. Запро-вадження норм, стандартів та політик європейської спільноти, які у своїй сукупності скла-дають Acquis Communautaire. Варто зазначити, що у процесі переговорів з ЄС предметом детального обговорення є всі значимі в контексті майбутнього членства напрямки діяльності, наприклад, загальна економічна політика, політика в сфері охорони навколишнього середовища, аграрна політика, верховенство права тощо. Для переговорів Acquis, окремі тематичні переговорні розділи об'єднано у кластери. Особливо розлогими й важливими є переговорний розділ 11 (Сільське господарство та розвиток сільських територій) і розділ 12 (Продовольча безпека, ветеринарна та фітосанітарна політика). Отже, великий об’єм роботи чекає на Україну в сфері інтеграції аграрно-промислового комплексу (АПК) до ЄС на всіх рівнях, від рівня загальноекономічного та секторального стратегування до роботи в рамках кожного окремого регламенту. Якщо оцінювати загальний рівень імплементації переговорного розділу «Сільське господарство та розвиток сільських територій», то, згідно звіту проєкту Association4U , цей рівень можна охарактеризувати як середній. Утім, подальша інтеграція українського сільського господарства до внутрішнього ринку ЄС вимагатиме запровадження принципово нових підходів до регулювання ринку та розробки довготермінових стратегій.

As a result of Russia's full-scale invasion of Ukraine in early 2022, the process of European integration accelerated significantly, receiving positive impulses from the European Union. The launch of solidarity lanes in the spring of 2022, and later the extension of unilateral autonomous trade preferences by the European Commission, became tools for the practical intensification of European integration processes, particularly in the agri-food sector. The official granting of candidate status to Ukraine on 23 June 2022 and the starting of accession negotiations two years later, on 25 June 2024, amid the ongoing exhausting war, are critical symbolic steps that require prompt, practical actions from Ukraine to align its national agricultural legislation with the European regulatory system. Historically, agricultural policy has been one of the most contentious aspects in almost all EU enlargement negotiations, especially when large agrarian producers such as Ukraine are involved. It is also worth noting that membership negotiations are a complex and comprehensive process in which a candidate country has to adopt EU rules and standards in numerous areas. Successful negotiations should result in an accession agreement ratified by the European Parliament and all EU member states. The unique aspect of Ukraine's accession to the EU is that the European Union itself is facing the need for changes and reforms in the area of the EU's Common Agricultural Policy (CAP). On the one hand, some EU countries are shifting their priorities in the agri-food sector, which affects the trends in agricultural policy development at the EU level. On the other hand, the size of the Ukrainian agro-industrial complex in terms of agricultural land and the difference in the structure of production and producers also requires considering different scenarios for reforming the EU CAP and its main instruments. Three main prerequisites are set out in the so-called “Copenhagen criteria ” for countries applying for accession to the European Union. These prerequisites apply to all spheres of the state's political and economic structure, including the agricultural sector: - the political criterion should ensure the stability of institutions that guarantee democracy, the rule of law, respect for human rights and protection of minorities; - the economic criterion should be the basis for a functioning market economy and ensure the abil-ity to influence market forces effectively and, if necessary, cope with the competitive pressures of the EU market; - the membership criterion outlines the ability to take on the obligations of membership, including adherence to the aims of political, economic and monetary union. Implementing the European community's norms, standards and policies, collectively known as the Acquis Communautaire. It is worth noting that during negotiations with the EU, all significant areas of activity relevant to future membership are subject to detailed discussion, such as general economic policy, environmental policy, agricultural policy, rule of law, etc. The Acquis negotiation topics are grouped into thematic clusters. Particularly extensive and important are negotiating Chapter 11 (Agriculture and Rural Development) and Chapter 12 (Food Security, veterinary and Phytosanitary Policy). Thus, Ukraine faces a large workload in integrating its agro-industrial complex into the EU at all levels, from general economic and sectoral strategising to implementing each regulatory framework. The Association4U project report assesses the overall level of implementation of the "Agriculture and rural development" negotiating chapter as moderately prepared. However, further integration of Ukraine's agricultural sector into the EU internal market will require adopting fundamentally new market regulation approaches and developing long-term strategies.