Цінності - стратегічні орієнтири у турбулентні часи

У сучасному світі, де зміни набувають безпрецедентної швидкості, організації шукають опори, які дозволяють зберігати стабільність і бачити майбутнє крізь хаос. У глобальному контексті 2025 року однією з таких опор є цінності — невидима, але потужна сила, що визначає не лише стратегію розвитку, а й здатність до адаптації у складних умовах.

Україна, сьогодні формує нову ідентичність і є унікальним прикладом того, як цінності стають основою суспільних та організаційних трансформацій. В умовах війни громадські організації взяли на себе місію — не лише підтримувати тих, хто потребує допомоги, але й створювати нову систему координат для суспільства. Цінності солідарності, незламності та взаємодії стають не лише ідеалами, але й практичними дороговказами, які допомагають будувати майбутнє.

Цінності можна порівняти з ДНК організації — вони формують її характер, впливають на прийняття рішень і визначають стратегії. Коли ми говоримо про плани та цілі, ми часто фокусуємось на цифрах і ресурсах, але справжнє значення цих компонентів розкривається через розуміння заради чого існує організація.

Цінності — це не про набір гасел у річному звіті чи на презентаціях. Це фундаментальні принципи, які дають відповідь на питання: Хто ми є? Чому ми це робимо? Як ми діємо у найважчих умовах? У стратегічному плануванні цінності виступають тим орієнтиром, який дозволяє організації залишатися послідовною, актуальною та дієвою навіть у хаосі сучасності.

Якщо організація декларує прозорість, вона будує довіру в суспільстві та легко залучає партнерів. Якщо ключовою цінністю є інноваційність, це стимулює проактивність і сміливість у впровадженні нових рішень.

Дослідження Deloitte (Global Human Capital Trends Report, 2024) показало, що 73% працівників віддають перевагу організаціям, чиї цінності співпадають з їхніми особистими. Ще більше це стосується молодого покоління, яке активно шукає проєкти, які «змінюють світ» через свою діяльність.

Чому цінності стають ключовими у 2025 році?

1. Створюють єдине поле залучення стейкхолдерів. Сприяють взаємодії з іншими організаціями, партнерами, владою та бізнесом та сприяють ефективному розвитку мапи комунікацій. 

2. Підтримувати внутрішню корпоративну культуру та об’єднувати команду: Це такий собі “супер-клей” для команди. Спільні цінності мотивують, формують довіру і підвищують лояльність усередині колективу. Часто на цінностях формується внутрішній PR, корпоративна культура, наставництво і тд.

3. Формування репутаційного капіталу. Організації, які дотримуються своїх цінностей, викликають довіру та повагу серед стейкхолдерів. Це сприяє формуванню позитивного іміджу та підвищенню лояльності клієнтів, партнерів та співробітників.

4. “Відрізнятися від інших” або тримати унікальність та впізнаваність: у світі схожих ініціатив, тем та ситуацій, цінності формують унікальність організацій та закріплюють репутаційний капітал. 

5. Гнучкість та адаптація до змін. Сильні цінності допомагають організації залишатися стійкою в умовах змін та криз. Вони служать орієнтиром для прийняття рішень у непередбачуваних ситуаціях, забезпечуючи стабільність та послідовність дій.

При формуванні стратегій на 3-5-7 років громадські організації мають враховувати власні цінності, потреби суспільства та мапу стейкхолдерів, на які спрямована їх діяльність. Це допомагає зміцнювати зв’язки з аудиторією, але й забезпечувати довготривалий вплив та сталі результати.

Наприклад, обравши цінності “взаємодія” та “солідарність”, організація може стати платформою для об’єднання різних груп:

1. Місцеві громади. Організація, що пропагує взаємодію, може розробляти програми з об’єднання сільських та міських громад. Це включає створення спільних освітніх ініціатив, форумів для обговорення проблем, розробку рішень, важливих для всіх учасників процесу.

2. Військові та їхні сім’ї. Цінність солідарності допомагає формувати проекти, спрямовані на підтримку військових і їх інтеграцію до мирного життя. Програми працевлаштування, менторства або спільного бізнесу можуть стати яскравим прикладом практичного втілення цих цінностей.

3. Освітяни та підлітки/молодь. Організація, яка підтримує взаємодію, може об’єднувати профільні навчальні заклади, вчителів та учнів для обміну досвідом та новими підходами до навчання. Наприклад, створення освітніх платформ для підтримки інноваційного навчання та інтеграція міжнародних освітніх програм у рамках партнерства.

4. Бізнес та громадянське суспільство. Громадські ініціативи можуть виступати посередниками, створюючи партнерства між локальним бізнесом та організаціями для реалізації спільних соціальних проектів: облаштування громадських просторів, запуск соціальних стартапів. У партнерстві підтримувати розвиток соціально-відпоідального бізнесу направленого на відновлення країни, економіки, екології. Наприклад, у рамках розвитку стійкого лідерства та дотримуючись норм ESG ( E — довкілля (від англ. environment), S — соціальна відповідальність (від англ. social responsibility) та G — управління (від англ. governance).

5. Молодь та люди похилого віку. Проекти, які формують солідарність поколінь, наприклад, через волонтерські ініціативи, наставництво або обмін досвідом.

Тенденції 2025 року у побудові стратегій та планів розвитку - будуватимуться на певних цінностях, які стають ключем до змін. Для українських організацій, які працюють у складних умовах, інтеграція цих трендів у стратегії та операційну діяльність допоможе бути релевантними, ефективними та довіреними.

Фото: "Хаос буття", 2014 р., Авторка, я (Антоніна Бондаренко)