Методи збору даних: анкетування

Анкетування переважно використовується для збору кількісних даних. Однак те, як сформульовані запитання, може обмежити різноманіття можливих відповідей.

В залежності цілей збору даних та від умов, за яких його можна здійснити, ми можемо використовувати паперові або електронні анкети. Наприклад, коли ми проводимо оффлайн тренінг і хочемо за його результатами отримати зворотний зв'язок, то наприкінці навчання ми можемо попросити учасників заповнити підготовлені паперові анкети. Такий підхід дозволить охопити максимальну кількість респондентів, якщо не всі 100%. Однак в той же час такий спосіб додасть нам додаткової роботи під час обробки даних: нам доведеться перенести дані з паперових носіїв в електронний формат. При цьому ми маємо бути уважними, щоб уникнути помилок під час переносу. Нам доведеться впровадити додатковий етап перевірки правильності переносу. Ми можемо скористатися сучасними технологіями і, наприклад, відсканувати заповнені анкети із розпізнаванням тексту. Після цього нам все одно необхідно перевірити створений масив даних і на помилки та неточності, та скорегувати записи відповідно до інформації, зазначеної в паперових анкетах. Для підвищення точності переносу даних ми можемо застосовувати спеціальні програми.

Якщо є можливість залучити декілька інтерв’юерів, ми можемо запрограмувати анкети одразу в електронному вигляді, і використовувати їх на планшетах або смартфонах. Інтерв’юери опитують кожного учасника особисто і заносять відповіді в електронну анкету. При такому підході один інтерв’юер може опитати послідовно декілька осіб, тому у нас має бути достатня кількість інтерв’юерів та ретельно спланований план опитування, так як такий спосіб займає більше часу. Також при такому способі анкетування маємо використовувати програми або додатки, які дозволяють працювати без підключення до мережі Інтернет. Доступність мобільного Інтернету майже всюди не завжди гарантує якість передачі даних, тому ми маємо бути впевненими в тому, що нам не доведеться перезаповнювати анкети у випадку переривання зв’язку або його повної відсутності. Одним з таких доступних та поширених рішень є KoboToolbox.

Ми можемо також збирати дані через електронні анкети дистанційно, коли створюємо онлайн опитувальники і надсилаємо посилання на них нашим респондентам/кам. Цей спосіб зручний тим, що респондент/ка може заповнити анкету в будь-який час і в будь-якому місці, де є доступ до Інтернет. Дані з усіх анкет збираються в один масив, який можна завантажити у відповідному форматі. Однак і цей спосіб деякі обмеження. Перше -- відносно низький коефіцієнт відповідей. Наприклад, не всі учасники/ці тренінгу охоче реагують на запити пройти опитування, які вони отримують через деякий час по завершенню тренінгу. Друге -- це обмеження цільової аудиторії, яка може взяти участь в такому опитуванні, якщо ми досліджуємо суспільну думку. Наприклад, коли ми розміщуємо анкету онлайн, наша вибірка буде складатися з числа активних користувачів/ок мережі Інтернет, що не дозволить нам зібрати дані від усіх груп населення, які нас цікавлять.

До речі, онлайн опитування можна використати під час офлайн заходу. Ми можемо запланувати 15-20 хвилин в програмі тренінгу, коли всі учасники/ці одночасно отримують посилання на опитувальник, і присвячують цей час відповідям на запитання. Однак ми маємо пам’ятати про те, що у учасників/ць має бути можливість відкрити це посилання на ноутбуці або смартфоні, і ми маємо їх заздалегідь повідомити про необхідність мати з собою відповідний девайс.

Для онлайн опитування окрім вище згаданого KoboToolbox можна використовувати Google Forms, Office 365 Forms, SurveyMonkey та багато інших додатків та програм, доступних як за безкоштовними тарифами, так і на платній основі з розширеним функціоналом.

Ще один спосіб, в який можна проводити опитування, -- це опитування по телефону. В такому випадку інтерв’юер заповнює анкету зі слів респондента/ки під час бесіди з ним/нею по телефону. Можливо вам колись телефонувала людина і говорила про те, що вона представляє дослідницьку компанію, яка проводить опитування серед населення на певну тему, і питала вас, чи ви погодитесь присвятити 10, 20 і т.д. хвилин, щоб відповісти на низку запитань. Так само ми можемо опитувати бенефіціарів/ок наших проєктів, щоб зібрати інформацію, необхідну для аналізу та представлення досягнутих результатів. З мого досвіду, такий спосіб більш ефективний у порівнянні з онлайн опитуванням, і дозволяє отримати вищий коефіцієнт відповідей.

Який спосіб анкетування ви б не обрали, хочу дати вам декілька порад стосовно того, як зробити процес збору даних більш ефективним.

• Обов’язково проінформуйте респондентів/ок про те, як, в якому вигляді і для чого буде використана інформація, яку вони нададуть вам. Зазначте про умови анонімності та конфіденційності, та, відповідно, дотримуйтесь цих умов під час роботи з зібраними даними та розповсюдження результатів опитування, якщо таке передбачається.

• Запитання мають бути сформульовані зрозумілою мовою, легко сприйматися під час прочитання або на слух.

• Закриті запитання, на які можна відповісти «так», «ні», «не знаю» або вибрати відповідь з варіантів, вимагають менше часу для відповіді, ніж відкриті, які потребують розгорнутої відповіді. Тому важливо збалансувати кількість закритих та відкритих питань, особливо у випадку онлайн опитувань, де респонденти повинні надати письмові відповіді.

• Включайте в анкету тільки ті запитання, відповіді на які матимуть для вас цінність з точки зору оцінювання результатів та прийняття рішень щодо подальших дій.

Більше інформації читайте в моєму Facebook — Iryna Malysheva або на сайті