Демократія в умовах (не)можливого: як виклики війни змусили змінити підхід до громадської участі та трансформувати її інструменти. Кейс ГО «Проти Корупції»

Війна диктує нові правила гри, де традиційні методи громадської участі часто виявляються нежиттєздатними. Як сучасні виклики змусили змінити підхід до демократичних інструментів та навіть  їх трансформувати? Це кейс ГО «Проти Корупції», побудований на досвіді роботи в Березнегуватській громаді, про те, як нормативні колізії та загрози стали стимулом для створення нових механізмів участі, що працюють на перспективу та стають відтворюваними.

Контекст та вихід з нормативних лабіринтів

Щоб зрозуміти цінність виконаної роботи, варто зануритися в контекст, у якому опинилася Березнегуватська громада влітку 2025 року. 

Тоді ГО «Проти Корупції» розпочала фасилітацію процесу розроблення Програми Комплексного відновлення (ПКВ) Березнегуватської громади (її частини) разом з органами місцевого самоврядування у межах проєкту «Сила відновлення: громадська участь у розвитку Березнегуватської громади». Це частина великого проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа.

Процес відновлення стартував в умовах супутної нормативної колізії. З одного боку через зміну державної методології та оновлення класифікації територій, розробка ПКВ переставала бути обов’язковою вимогою Закону. Це було зумовлено тим, що рівень пошкоджень інфраструктури громади не перевищував 30%. З іншого — існувала нова реформа управління публічними інвестиціями (УПІ), яка вимагала середньострокового прогнозування, а його складно реалізувати без цього стратегічного документа.

Ці аспекти породили нерішучість: місцева влада вагалася, чи варто витрачати часовий ресурс на розробку документа, чи доцільний він і чи треба входити до реєстру плану комплексного відновлення, зокрема коли не було штатного архітектора. Спочатку не було й комплексного бачення, проте разом з ОМС та мешканцями ми згодом все ж дійшли висновку, що ПКВ не черговий папірець, а стратегічний документ громади, і ось чому:

• Єдине вікно для будівництва: У той час як комплексні плани просторового розвитку відкладені по всій країні через бойові дії, ПКВ є передумовою, яка дозволяє розпочати капітальне будівництво шкіл, садочків та укриттів уже (буквально) сьогодні.

• Фундамент для інвестицій: Нова реформа УПІ вимагає чіткого середньострокового прогнозування відновлення. Без ПКВ громада фактично «випадає» з системи пріоритетного фінансування, оскільки не може продемонструвати стратегічне бачення свого відновлення й сформувати обовʼязковий Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій. Знову ж таки, без цього громада не може залучати до відновлення різні джерела великого фінансування.

Трансформація інструментів демократії: адаптація до реалій війни

Коли стратегічну важливість ПКВ було доведено, виникло питання: як створити дієвий механізм залучення мешканців до прийняття рішень в умовах близькості до фронту та ще при тому, що громада є найбільшою в області? 

Передусім варто підкреслити: відновлення неможливе «для людей», воно має відбуватися лише «разом з людьми» та базуватися на актуальних потребах, але знову ж таки, потребах дійсно з усього 41 населеного пункту. Так, цей підхід буквально вшитий в кожен наш проєкт, але він ще й підкріплений Законом, європейськими стандартами й вимогами.

Традиційно для залучення мешканців використовують інструменти демократії, але тут важливо, що працюють не вони, а саме механізми їх використання в умовах війни. І далі ми вже наближаємося до суті: чому так і як працюємо з цим.

ГО «Проти корупції» ще у 2023 році вибудувала такий пласт співпраці, люди почали довіряти і знаходити рішення разом з місцевою владою. 

Без довіри та налагоджених теплих контактів з ОМС жодна робота на території колишньої зони бойових дій та часткової окупації була б неможливою.

Тоді ми запустили комплексне соціологічне дослідження, серію навчань та зустрічей, комунікаційні кампанії та «Вісник Березнегуватської громади» (який згодом в межах нашого проєкту виріс до сайту «ТО!ДІзнаЙмося»). Також створили майданчик для діалогу між мешканцями та владою. Йдеться про Громадський офіс відновлення ГО «Проти Корупції», який досі інституційно розвиваємо в межах вже даного проєкту та посилюємо його вплив.

Зазначимо, що проєкт «Створення громадського офісу: новий крок до зближення громади та влади» впроваджувався в межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструється ІСАР Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами партнерами.

Щоб розвіяти міфи та закласти фундамент довіри до посадовців, запустили серію подкастів «ТО!СПИтаємо»: у доступному форматі ми пояснили, хто є хто у місцевій владі, за що вони відповідають і що роблять.

На даному етапі використовували спочатку здебільшого інструмент електронної демократії, адже дослідження показали, що існувала певна «інформаційна бульбашка», недовіра до ОГС та ОМС. Без перебільшень, тут з 2022 року ці аспекти були надто гострими.

Ставка на електронну демократію виправдовує зусилля й досі, а от як бути зі стандартними, та раніше обовʼязковими, громадськими слуханнями? Через те, що безпекові умови зараз їх проводити не дозволяють, ми трансформували цей інструмент, не втративши правомірності процесу. Найкращим рішенням для цього стало формування спільноти з 20 мешканців громади, які стали модераторами місцевих діалогів. 

Такі діалоги можуть збирати на локальних територіях в безпечних місцях невеликі групи з мешканців та представників старостатів. Таким чином модератори можуть роз’яснювати та узгоджувати питання відновлення й ПКВ, а також вчитися фіксувати результати в протоколах. 

Ця ж спільнота, до речі, була залучена й до проведення анкетування та збору пропозицій. Відтак ми разом виявили насущні проблеми кожного старостату й зібрали 976 ідей та пропозицій щодо відновлення, і на основі цього підготували аналітичні записки для виконавчого комітету та депутатського корпусу.

Щодо громадських діалогів, чудовою працюючою альтернативою став гнучкий та змішаний формат у вигляді ідеатонів. Понад 80 мешканців старостатів за фасилітованої підтримки шукали разом рішення, які ляжуть в основу Документу. 

Бачимо, що наш підхід до роботи та певні трансформації неофіційно перейшли до необхідності відродження Органів самоорганізації населення (ОСН). Ми активно підтримуємо цей напрямок (який також має значну підтримку з боку експертного середовища), адже саме ОСН здатні стати сталим фундаментом місцевої демократії. Вбачаємо їх доцільність на прикладі та досвіді роботи в найбільшій громаді Миколаївщини.

Локальна демократія в діях: історія коліжанки Юлії

Ми завжди наголошуємо: робота продовжує попередні надбання. Найкращим доказом дієвості нашого підходу є люди. Яскравий приклад — історія Юлії, яка пройшла шлях від учасниці громадської проєкту (де створили той же Громадський офіс відновлення) до рівня експертки-консультантки, яка консультує мешканців та місцеву владу. 

Це і є головна мета — вирощувати лідерів/-ок всередині громади. Втім, тут ще й про інше. Через платформу взаємодії, Громадський офіс відновлення, вдається розвивати ще один важливий інструмент демократії — місцеві ініціативи. Це не про той підхід, де «даємо лише рибу» у вигляді інформації про гранти, а «навчаємо користуватися вудкою» та реалізовувати ідеї самостійно (чомусь одразу полюбилася така метафора. Відтак, вже маємо на рахунку більше 300 консультацій, які частіше стали переростати в ініціативи, проєкти та навіть громадські інституції. 

З останніх прикладів: у Новоукраїнці буквально «зросла» місцева ініціативна група (ІГ), яка виграла грант на відновлення шкільної теплиці й працює далі після отриманих консультацій над відродженням традицій та розвитком села (оновлено: зараз ІГ на етапі створення громадської організації). У селищі Березнегувате ми також сприяли створенню кількох ІГ, які здобули перемогу у грантових конкурсах, зокрема для облаштування місцевого міні-ринку та трибун на стадіоні. Цікаво, що левова частка консультацій стосувалися можливості реалізації ініціатив, які сприяють поверненню людей і економічному розвитку громади.

Замість висновку

Кількарічний досвід діяльності в Березнегуватській громаді підтверджує: коли звичні інструменти демократії стають неможливими, виходом є не відмова від них, а їх докорінна трансформація. Ми не просто допомагаємо та підтримуємо громаду — ми створюємо відтворюваний механізм, де кожен елемент працює на перспективу сталості й збереження демократії. Цей кейс — готова дорожня карта для сотень інших українських громад, що опинилися у «нормативних лабіринтах» чи поблизу зони бойових дій.

© Автор: ГО «Проти Корупції»

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції