Description to the set

Дослідження присвячене аналізу державних та міських політик у сфері містобудування, культури й охорони культурної спадщини на території Старого міста в Луцьку — історичного острівного району, обмеженого річкою Стир, вулицями Ковельською й Глушець та парком імені Лесі Українки. Хронологічні межі роботи охоплюють період від заснування Державного історико-культурного заповідника міста Луцька у 1985 році до 2026 року. Документ структуровано у чотири розділи. Перший розкриває становлення та еволюцію моделі функціонування заповідника, державної політики охорони культурної спадщини та міських політик розвитку Старого міста. Другий розділ на прикладі конкретних пам'яток (Верхні мури та вежі Луцького замку, монастир єзуїтів і вежа Чорторийських, монастир бригіток, будинок Пузини, Гостинний двір Прайзлерів, гральний дім «Пекло» та інші об'єкти) досліджує розподіл повноважень між Луцькою міською радою, Волинською ОДА та Міністерством культури, а також конфлікти й точкові успіхи у сфері пам'яткоохоронної діяльності. Третій розділ представляє результати якісного соціологічного дослідження — фокус-групових дискусій — щодо сприйняття лучанами Старого міста, його образу, переваг, бар'єрів та зв'язності з іншими районами. Четвертий розділ аналізує мобільність і просторовий розвиток району на основі ГІС-мапування, фокус-групового дослідження, архітектурних конкурсних проєктів та попередніх досліджень. Дослідження базується на аналізі нормативно-правових актів, установчих документів заповідника, публікацій у медіа, а також інтерв'ю з експертами у сфері архітектури, міського планування та охорони культурної спадщини. Основний висновок роботи полягає в тому, що формально розгалужена система повноважень органів охорони спадщини на практиці не гарантує їхнього результативного використання через тиск бізнес-інтересів, уникнення складних рішень посадовцями та слабку інституційну спроможність.

The study focuses on analyzing state and municipal policies in urban planning, culture, and heritage conservation in the Old Town of Lutsk — a historic island district bounded by the Styr River, Kovelska and Hlushets streets, and Lesya Ukrainka Park. The chronological scope of the study covers the period from the establishment of the Lutsk State Historical and Cultural Reserve in 1985 to 2026. The document is structured into four chapters. The first chapter reveals the formation and evolution of the reserve's operating model, state policy on heritage protection, and municipal policies for the development of the Old Town. The second chapter, using specific heritage sites as examples (the Upper Walls and Towers of Lutsk Castle, the Jesuit Monastery and Chortoryisky Tower, the Bridgettine Monastery, the Puzyna House, the Preisler Guest House, the "Peklo" gambling house, and other sites), examines the distribution of powers among the Lutsk City Council, the Volyn Regional State Administration, and the Ministry of Culture, as well as conflicts and isolated successes in heritage protection efforts. The third chapter presents the findings of a qualitative sociological study — focus group discussions — on how residents of Lutsk perceive the Old Town, including its image, advantages, barriers, and connectivity with other districts. The fourth chapter analyzes mobility and spatial development in the district, drawing on GIS mapping, focus group research, architectural competition projects, and prior studies. The study is based on an analysis of legal and regulatory acts, the reserve's founding documents, media publications, as well as interviews with experts in architecture, urban planning, and heritage conservation. The study's main conclusion is that the formally extensive system of powers held by heritage protection authorities does not, in practice, guarantee their effective use, due to pressure from business interests, officials' avoidance of difficult decisions, and weak institutional capacity.