Опис до набору

У статті проаналізовано семіотичні моделі комунікації як важливого наукового підґрунтя соціологічного дослідження міжкультурної взаємодії підліткової молоді прикордоння. Розкрито структуру та особливості вербальних аспектів комунікативної взаємодії. Акцентовано на моделях комунікації, які володіють найбільшим евристичним потенціалом для пояснення взаємодії представників різних типів культур у сучасних соціокультурних умовах. Досліджено динаміку формування семіотичних моделей комунікації та їхньої теоретичної концептуалізації, зокрема проаналізовано моделі К. Бюллера, Р. Якобсона, Ю. Лотмана, С. Паулсен, У. Еко. Досліджено можливості та обмеження їхнього використання в межах студій міжкультурної комунікації, зокрема гносеологічну спроможність кожної з-поміж розглянутих моделей пояснювати практики міжкультурної взаємодії молодіжних груп в умовах прикордоння. Наголошено, що модель К. Бюллера володіє евристичним потенціалом пояснення процесів міжкультурної комунікації на мікро- та, частково, мезосоціальному рівні, тоді як модель Р. Якобсона найоптимальніше розкриває мовні аспекти міжкультурного діалогу та порозуміння. Концептуальне бачення семіотики міжкультурної взаємодії, що представлено в моделі Ю. Лотмана, також становить особливий інтерес у контексті пояснення мовленнєвих аспектів, але практично не торкається соціокультурних аспектів міжкультурної комунікації. Підкреслено, що семіотична модель комунікації У. Еко володіє чи не найпотужнішим евристичним потенціалом для аналізу обраної авторкою проблематики, тобто в студіях міжкультурної взаємодії молоді в умовах прикордоння, оскільки розкриває механізми продукування та поширення неправди в процесах комунікації, долучає до структури аналізу фактор «шуму» як складового елементу моделі, розкриває виміри трансформації змісту повідомлення в процесі його трансляції від відправника до отримувача. Зроблено висновок про те, що певні елементи всіх проаналізованих моделей можуть бути гносеологічно перспективними інструментами аналізу процесів міжкультурної комунікації молоді в умовах прикордоння, втім у гносеологічному сенсі найбільш евристичними є семіотична модель комунікації У. Еко та окремі положення теорії Р. Якобсона.

The article deals with the semiotic communication models in terms of an substantial scientific basis of sociological analysis of adolescent’s intercultural interaction at the borderlands area. The structure and features of verbal aspects of communicative interaction are revealed. Some communication models are emphasized taking into account the fact that they provide the greatest epistemological potential to explain the interaction of different types of cultures in modern social and cultural circumstances. The dynamics of the construction of semiotic communication models and their theoretical conceptualization have been investigated, in particular, the models of K. Biuller, R. Yakobson, Y. Lotman, S. Paulsen, U. Eko are revealed. The possibilities and limitations of above mentioned models use within the studies of intercultural communication, in particular the epistemological ability of each one models to explain the practices of intercultural interaction of youth groups at the borderlands, are investigated. It is emphasized that K. Biuller's model has the epistemological potential of explaining the processes of intercultural communication at the microlevel and partly at the, mesolevel of social structure, while R. Yakobson's model best reveals the linguistic aspects of intercultural dialogue and understanding. The conceptual vision of the semiotics of intercultural interaction, presented in Y. Lotman's model, is also of special interest in the context of explaining linguistic aspects, but, in our opinion, it practically does not reveal the sociocultural aspects of intercultural communication. It is emphasized that U. Eko's semiotic model of communication has perhaps the most powerful heuristic potential for analyzing the issues chosen by the author (the studies of intercultural interaction of young people at the borderlands), as it reveals the mechanisms of production and dissemination of untruths in communication processes as a component of the communication model, reveals the dimensions of the transformation of the content of the message in the process of its translation from sender to receiver. It is concluded that certain elements of all analyzed models can be epistemologically useful tools for analyzing the processes of intercultural communication of young people at the borderlands, however in terms of the epistemological use the most optimal are semiotic model of communication U. Eko and some statements of R. Yakobson's theory.