«Янголи Свободи»: як міжнародна команда волонтерів об'єднується заради безпеки українських дітей

БО МБФ “Янголи Свободи” офіційно зареєстрована 19 березня 2024 року, однак однойменна ініціативна група волонтерів розпочала свою діяльність ще у квітні 2022-го. З того часу фонд активно допомагає дітям, які постраждали від війни в Україні, зокрема шляхом облаштування безпечних укриттів у школах і дитячих садках Чернігівщини, організації гуманітарної допомоги та краудфандингових кампаній у 14 країнах світу.

Місія організації полягає у створенні умов для безпечного навчання дітей навіть під час війни. Цінності фонду – це гуманізм, підтримка освіти, розвиток волонтерства й філантропії як ключових інструментів допомоги громадам.

У цьому інтерв’ю ми розповідаємо історію Марини – волонтерки з Бельгії, яка долучилася до команди фонду «Янголи Свободи» та стала частиною глобальної мережі допомоги, що об'єднує сотні людей навколо добрих справ.

- Марино, розкажіть свою історію - як ви вперше познайомилися із фондом "Янголи Свободи"?
— На мітингу на підтримку України в Брюсселі я познайомилася з волонтеркою фонду із Казахстану - Зульфією. Це сталося тому, що мій чоловік також із Казахстану, і ми стояли з українським та казахстанським прапорами. Зульфія разом із її чоловіком підійшли до нас, і ми почали спілкуватися. Вона розповіла про фонд “Янголи Свободи” і запросила мене до волонтерства.

- Розкажіть більше про діяльність Янголів Свободи, поділіться “внутрішньою кухнею”?
— Я приєдналася до волонтерської команди SMM і порівнюю цю волонтерську діяльність із роботою. Раз на тиждень ми з командою зідзвонюємось і ділимо між собою завдання. Волонтерство — це безоплатна та добровільна діяльність, що значно зменшує тиск. Завдяки гнучким умовам кожен волонтер має можливість обирати те, що йому більше подобається в роботі, і домовлятися про завдання. Якщо ж волонтер тимчасово не має змоги виконувати певну роботу, достатньо попередити координатора та команду. У таких випадках завдання можуть взяти на себе інші волонтери.

- Яка найбільша проблема укриттів в українських навчальних закладах?
— Хоча я фізично не була на місцях, я бачила фотографії, які демонструють умови цих укриттів. Найбільшою проблемою є доступ до чистого повітря, адже багато дитячих укриттів мають надмірну вологість. Діти нерідко змушені перебувати там по декілька годин, і через певний час дихати стає важко. Ірина, директорка нашого фонду, яка безпосередньо оглядає дитячі укриття, яким ми допомагаємо, розповідала, що під час тривоги, коли вона перебувала в одному з таких укриттів, їй стало важко дихати через нестачу повітря та специфічний запах. Ця проблема є надзвичайно актуальною й потребує термінового вирішення.

- Яка сума потрібна для відновлення одного укриття?
— Вартість облаштування укриттів залежить від їхніх потреб. Якщо передбачено встановлення вентиляційної системи, ремонт і закупівлю меблів, то ціна, звісно, зростає. За комплексні роботи, які включають як ремонт, так і вентиляцію, загальна сума зазвичай становить від 10 тисяч доларів. Хоча є укриття, у яких частково вже виконані якісь ремонтні роботи коштом місцевого бюджету, тоді сума допомоги менша. Точна сума залежить від розміру укриття, обсягу робіт, необхідних матеріалів і меблів.

- Скільки часу в день у вас займає волонтерська діяльність?
— Спочатку я планувала приділяти волонтерству близько двох годин на тиждень. Однак у період активної роботи виявилося, що я займалася цим щодня щонайменше годину, а іноді й більше. Зараз цей період менш інтенсивний, оскільки я відновлююсь після операції.

- Чи була історія, яка закарбувалась у пам’яті надовго?
— Ми реалізували цікавий проєкт, пов’язаний із виготовленням стільців. Щоб залучити кошти, ми запропонували ідею іменних наклейок. Люди, які жертвували повну суму на виготовлення одного стільця, отримували таку наклейку, а після завершення виробництва їхні імена прикріплювалися безпосередньо на стілець.
Ми поділилися цією ініціативою в соціальних мережах, показавши процес та результат. Це був дуже теплий і символічний жест, адже ім’я донора назавжди залишалося на стільці подарованому дитячому садочку як пам’ять про його підтримку.

- Чи вплинуло волонтерство на ваше життя?
— Так, звісно. На мою думку, найважливішим аспектом волонтерства є знайомства з новими людьми. У нашому фонді, зокрема в осередку, що працює в Казахстані, дуже багато казахів, і мені було надзвичайно приємно бачити їхню зацікавленість нашою культурою та готовність допомагати. Попри те, що більшість із них навчається або працює, вони знаходять час і активно займаються волонтерством.
Цей досвід став для мене не лише можливістю допомагати, але й шансом вирости професійно. На початку я майже нічого не вміла, але мала велике бажання навчитися. З часом я побачила свій прогрес і відчула, що, допомагаючи іншим, розвиваю власні навички та знання.

- Які емоції ви відчуваєте після завершення роботи над об’єктом?
— Після завершення роботи над проєктом я передусім відчуваю гордість. Кожного разу, коли ми відкриваємо новий збір, виникають побоювання: чи вдасться? Суми здаються занадто великими, а часу завжди мало. Ці хвилювання природні, і я відчуваю їх не лише в собі, а й у команді, яка щиро переживає за результат.
Проте коли все вдається, і ти бачиш досягнутий результат, почуття гордості переповнює. Ми разом змогли подолати труднощі, і це досягнення є не лише індивідуальним, а справжнім прикладом командної роботи. Такий досвід ще більше зміцнює взаєморозуміння та єдність всередині команди.

- Як привернути увагу суспільства до діяльності фонду "Янголи Свободи" в Україні та як спонукати людей до донатів?
— Прозорість — найважливіший принцип роботи. Потрібно показувати, як саме використовуються кошти, і які результати досягнуто. Якщо організація збирає гроші, вона має звітувати й демонструвати підсумки зборів.
Привертати увагу суспільства стає дедалі складніше. Війна триває довго, і люди поступово змінюють свої пріоритети, іноді не бажаючи думати про складне. Тому важливо шукати формати, які зворушать і мотивуватимуть підтримувати фонд. Наприклад, особисті історії, символічні жести, такі як іменні стільці, викликають емоції. А також — прозора комунікація, постійна присутність в інформаційному просторі, адаптація під нові аудиторії. Це постійна робота, яка включає аналіз, пошук нових підходів і гнучкість.

- Наскільки важливе сьогодні використання соціальних мереж (Facebook, Instagram) для волонтерства?
— Думаю, дуже важливо активно використовувати соціальні мережі, адже вони є основним джерелом інформації для більшості людей різного віку. Сучасні формати, такі як відео чи інтерактивний контент, допомагають краще комунікувати та залучати нову аудиторію. Крім того, соцмережі дають змогу швидко реагувати на події, бути ближче до людей і створювати емоційний зв’язок із тими, хто допомагає.

- Що вас найбільше надихає у волонтерстві та команді фонду?
— Я в організації вже рік. І за цей час найбільше мене надихає саме команда — ті, хто стоїть біля витоків проєкту. Вже третій рік війни, багато гуманітарних програм згортаються, активність знижується, але наша команда не зупиняється. Ми продовжуємо працювати, шукати шляхи, як привертати увагу до важливих тем, залучати нових донорів, волонтерів, партнерів.
Наприклад, нещодавно Ірина представляла наш проєкт на форумі Добрих справ в Україні. Вона дійсно живе цією справою, і змогла об’єднати навколо себе неймовірну кількість людей: волонтерів, благодійників, меценатів, організації. Це викликає повагу й захоплення.
Волонтерство часто має короткий «вік»: людина приходить на емоціях, іноді щоб закрити власну потребу. Але залишаються одиниці — ті, хто по-справжньому вірить у справу і шукає натхнення, щоб не зупинятися. І саме інші люди, їхні історії та ідеї — це те, що надихає мене залишатися частиною цієї великої справи.

Більше про фонд — на офіційному сайті: https://freeangels.world/ua