Хроніки збитих дронів. Частина 1. «Муха» 🪰

У мене є життєве правило:

Тяжко пережити падіння першого дрона. Далі втягуєшся.

Перший дрон я купив за гроші, які довго збирав. DJI Mini. Назвав його «Муха».

Люблю давати дронам імена. Так вони здаються важливішими.

Літо. Море. Приблизно 2018 рік.

Друг попросив зняти його на водному мотоциклі.

В інструкції до дрона було написано: не літати, коли вітер хитає верхівки дерев.

Вітер саме такий.

Але ж ми не просто так приїхали на море 😅

Піднімаю «Муху».

Перший порив вітру — і її несе в море.

Ми біжимо пляжем і кричимо: «ВЕРНИСЬ!»

Наче вона нас почує 😂

Друг стрибає на водний мотоцикл і мчить її рятувати.

Дивлюсь на екран.

Друг їде в один бік.
«Муха» летить в інший.

Нууу… буває…

За кілька хвилин зв'язок зник.

«Муха» пішла на дно.

Того дня я засвоїв дві речі:

1. Дронам треба давати благородні імена. Щоб їхня загибель виглядала як подвиг.

2. Іноді перед зльотом варто хоча б подумати.

Це була перша втрата.

Попереду ще кілька.

Продовжувати? 😂